Водночас з потеплінням у Франківську на вулицях більшає роверистів. Що цього року приготували для них комунальники та громадські організації — дізнався «Репортер».
Начальник відділу дорожньої інфраструктури Мирослав Федорків приїхав на зустріч велосипедом. Каже, це його основний транспорт, а ще їх називають велосипедним департаментом, бо вони не лише знають, як робити інфраструктуру міста зручною для роверистів, а й самі такі. Мовляв, уже немає, де ставити велосипеди, навіть Муніципальна інспекція їздить роверами.
За словами Федорківа, Франківськ — справжнє веломісто. На фоні країни в нас найбільше мешканців використовують велосипеди як транспорт (4%), і якби вони пересіли на автівки — усі б одразу це відчули. Частина вулиць вже обладнана велодоріжками і велосмугами, але це 10-20% від запланованого.
«У 2018-му ми робимо ставку на нанесення велосмуг (як на вулицях Тичини, Грушевського), — каже Мирослав, — а не на будівництво велодоріжок на тротуарах (як на Галицькій). Велосмугу зробити простіше: фарба, знаки, позначки — на це підуть тисячі гривень, а будувати велодоріжки — дорожче орієнтовно у сто разів. Зараз пріоритетним для міста є будівництво моста на Пасічну та закупка комунального транспорту. Велоінфраструктура відходить на другий план, тому нам доводиться економити».
Департамент зробив велодоріжки там, де насичений автотрафік, як на Галицькій, бо їздити між машинами небезпечно. На вужчих вулицях зі спокійнішим трафіком підійде велосмуга, як на Тичини. Адже ширина вулиці не дозволяє збільшити тротуар і там все одно будуть ходити люди, бо поруч базар. Найбільшу увагу комунальники приділяють вузлам на перехрестях, їх роблять за голландською схемою.
«На тротуарі безпечніше, але на велосмузі ще нікого не зачепили, — говорить Мирослав Федорків. — А якщо хтось погано припаркувався і автівка чи маршрутка змушена об’їжджати по велосмузі, то між водієм і роверистом є зоровий контакт. Вже виникає культура водіїв, за кілька років і до велосмуг усі звикнуть».
При розмітці використовують принцип «дорожньої дієти». На багатьох вулицях не треба чотирьох смуг, мешканці просять звузити дороги, зробити острівець безпеки, бо, наприклад, діти тут щодня переходять дорогу. Також є потреба у паркувальних місцях. Усе вирішується розміткою вулиці і вона з безликої магістральної стає зручною та приємною — навіть вартість житла може зрости.
«Це все — урбаністика: ми перетворюємо радянські застарілі вулиці на сучасні європейські. Не вигадуємо нічого нового, тільки запозичуємо досвід у Європи», — додає комунальник.
Наступні 10 років точно робитимуть: Івасюка, Незалежності, Тисменицьку, Надрічну, Північний і Південний бульвари, Миколайчука, Стуса, Симоненка, Вовчинецьку (у широкій частині), Ленкавського та Левицького (там уже є готові проекти). У перспективі усі ці вулиці об’єднають в одній велоінфраструктурі.
А стосовно тих доріжок, що вже побудовані — ремонтувати суттєво нічого не будуть, бо вони ще нові, каже Мирослав Федорків. Можуть бути точкові недоліки: зламаний стовпчик або люк…
Куратор програми «Стала мобільність» Володимир Радевич розказує, що цьогоріч велошкола запрацює у новому форматі: навчання проходитиме у три блоки, кожен складається з теоретичної та практичної частини і триватиме півтора місяці.
Учасників школи навчать кататися з нуля, допоможуть перейти на поїздки дорогою — з цим допоможе міська ініціатива Velo-stalker.
«Крім того, спільно з нашими партнерами — веломагазином MTB Bike — навчимо людей обслуговувати свій велосипед, — розповідає Радевич. — Студенти-медики покажуть, як надавати першу допомогу, і як велосипед може допомогти довезти людину до лікарні та зафіксувати травму. Закінчиться блок випусковою поїздкою містом у супроводі поліції».
Бюджет проекту — нуль, усі працюють на волонтерських засадах, але школа не втрачає актуальності вже третій рік.
Навчатись можуть учасники від 14 років (менших приймають у супроводі батьків). З усіх, хто брав участь у школі, наймолодшій було 4 роки, найстаршій парі — 76. Володимир каже, вони всіх навчають і всіх люблять.
«Торік «Тепле місто» і велосипедні ініціативи вибороли право приймати у Франківську Х міжнародну конференцію «Велофорум», це буде 5-7 жовтня. Ми вже два місяці готуємось, — говорить Радевич. — Я пообіцяв, що це буде найкращий форум за всі роки. До нас приїде багато іноземних експертів-спікерів, також до конференції буде кілька супроводжуючих подій — хочемо показати, що претендуємо на велостолицю України».
Крім того, плануються різні тематичні заїзди від Velo-stalker та інших ініціатив.
«Цього року знову будемо рахувати велосипедистів за київською методикою: на десятьох основних перехрестях по дві години у будній і вихідний день стоятимуть волонтери, які підрахують їх кількість і те, як вони рухаються, куди, як екіпіровані. У 2016-му нарахували 3079 велосипедистів, а у 2017-му — 3352», — каже Володимир.
Також програма «Стала мобільність» продовжує інфраструктурні рішення з велопарковками. У самому центрі їх уже достатньо, тож будуть виходити на райони — є замовлення на міське озеро, Привокзальний сквер та інші місця.
За словами Радевича, франківець Андрій Глущук і його команда планують зробити памп-трек для дітей і дорослих на Німецькому озері. Там можна буде тренуватись, час від часу виїжджати на Вовчинці. Це допоможе відчувати структуру поверхні, руль, баланс — що дуже важливо для дітей. Ініціатива вже має дозволи, тепер шукають спонсорів, треба близько 85 тис грн.
«Не хочу відкривати всі карти, — каже Володимир Радевич, — але ми зараз ведемо переговори з одним сервісом про встановлення систем по місту, де можна буде взяти велосипед на прокат. Вкінці цього року вони, як планується, з’являться у Франківську, а з наступного року запрацюють на повну. У місті такого ще немає, і взагалі, мало де в Україні є».
На думку Володимира, основна проблема роверистів — повага на дорозі. Часто як водії автівок не поважають велосипедистів, так і навпаки — роверисти нахабніють.
«Тому ми і робимо велошколу, тому вона актуальна вже третій рік поспіль і постійно повний набір, — каже Радевич. — Всю інформацію про навчання можна буде моніторити на сторінках проекту «Стала мобільність» і платформи «Тепле місто».
Comments are closed.