Вночі 21 березня в Івано-Франківську поліція викрила наркопритон, який влаштували учасники псевдоволонтерської організації “Госпітальєри Поділля”.
У квартирі, де зібралися молоді хлопці й дівчата, одна з яких була неповнолітньою, знайшли амфетамін.
Про це в мережі повідомив ветеран АТО Андрій Долик.
“Вночі на 21 березня в Івано-Франківську сталася майже детективна історія. Десь біля опівночі до нас подзвонили з інформацією, що в місті накрили наркопритон, при вилученні доказів знайшли печатку і документи на ГОСПІТАЛЬЄРІВ! Для мене як представника медичного батальйону Госпітальєри Української добровольчої армії будь-які згадки про мій рідний батальйон в такому контексті неприпустимі, тому за пару хвилин я був на місці…” – розповів Андрій Долик.
Як виявилося, в одному зі спальних районів міста сусіди викликали поліцію зі скаргами на гучну музику і шум в квартирі. Першим на виклик прийшов дільничний. Йому нахабно і з викликом відповіли щось на кшталт “ви мусора погані, а ми волонтьори!” й показували якісь посвідчення. Дільничний викликав наряд поліції.
Читайте: У Франківську батько змусив 13-річну доньку жебракувати (ФОТО)
Поліціянти знайшли в орендованій квартирі справжню “малину: бульбулятори, дорожки з наркотиками (пізніше виявилося, що це амфетамін), алкоголь. Там були двоє молодиків з Донецька, трійко франківських хлопців, двоє п’яних дівчат. Одна – неповнолітня, друга – студентка третього курсу Прикарпатського університету, мешкає в гуртожитку. Її майбутня спеціальність – учитель молодших класів. Був ще один п’яний юнак, який приїхав з заробітків з Франції. Усі фігуранти вели себе неприпустимо, їх забрали до відділку.
Ці донецькі “волонтери” мали документи від благодійного фонду “Госпітальєри Поділля”, зареєстрованого в місті Вінниця. Власне, орендарем житла і був цей фонд. На основі довіреності двоє осіб з Донецької області є вповноваженими “бути представниками фонду по всій Україні для здійснення публічниго збору пожертв, отримувати майно та гроші”. Довіреність видана в листопаді 2016 року.
“Хлопці, бажаючи виглядати законопослушними, щиро розповідали, як вони “дерибанять” пожертви, і, звісно, контролю ніякого немає. “З тисячі лишаєм собі по 600, як коли, або всю. То наша зарплата і мотиваційні доходи”. До слова, керівник фонду по телефону сказав, що ні при чім, вони самі. Звідки тоді довіреність?” – цікавиться Долик.
“Куди йдуть ваші пожертви в “коробочки”, ви наглядно зрозуміли. А тепер мораль – коли не кидаєш двадцятку в шахрайські ящички “волонтьорам”, десь гірко плаче неповнолітня шмара, якій не насипали доріжку низькопробної наркоти, і нервується такий самий шмаркатий волонтьор, який не має за що безпробудно бухати і тарабанити дурних дівах. Давати чи не давати гроші таким шахраям, то вже мали би розум самі люди на 5 році війни! З гоп-компанією проведено роз’яснювальні та виховні роботи. За законом таке шахрайство у нас не карається. На фото “горе-волонтьори” чистять від снігу Меморіальний сквер в 6 пар рук, які крали ваші гроші”, – завершив історію Андрій Долик.
