Нещодавно в Івано-Франківську на фасадах будинків з’явилися нові графіті, що містять дивні для непосвячених слова: «сіль», «спайс», «шишки». Першими підняли крик громадські активісти, які впевнені, що саме так у місті продають наркотики. Поліція на це лише розводить руками та обіцяє перевірити інформацію.
«Поліції на нас пофіг»
Уже давно в інтернеті можна купити усе що завгодно, і наркотики також. Але проблема не нинішня, хоча кількість онлайн-дилерів помітно зросла. Сприяє цьому розвиток технологій, а також анонімність інтернет-користувачів. Головне – втрапити на «правильну» рекламу, яку зазвичай таки розміщують на парканах і стінах будинків. Ми таку рекламу знайшли і зв’язалися з Продавцем Посмішок (так він називає себе у мережі), який погодився детально розказати про свою роботу. Ми не знаємо, чи це чоловік, чи жінка, якого віку і т. д. Спілкувалися в чаті у мережі Telegram.
«Система дуже проста, – пояснює він. – Людина знаходить продавця, питає про наявність товару в його місті. Йому відправляють прайс з асортиментом, після чого він вибирає, що саме потрібно і кількість. Потім йому відправляють реквізити для оплати в терміналі. Вже після оплати клієнт отримує фото і мітку координат місця, де був закладений товар. Залишається лише підібрати його».
До теми: У Франківську мерія б’є на сполох: наркотики для школярів доступні, як ніколи (ВІДЕО)
В основному, каже продавець, замовляють звичайну марихуану. На другому місці – амфетамін. Є в них і мінімальне замовлення, наприклад, треба взяти «шишок» на 250 грн.
«Клієнти самі нас знаходять, – розповідає продавець. – В основному це відбувається через закритий форум і особисті зв’язки. Визначеної цільової авдиторії в нас немає. Зрозуміло, що це звичайні наркомани, які можуть бути різного віку. Єдине, що ми не розкриваємо клієнтам наших представників у регіонах, бо якщо кожен буде знати, де знайти багато товару за оптовими цінами, не потрібно буде купувати його у нас».
Оптовикам, які працюють у містах, товар передають або кур’єром, або особисто в руки. У будь-якому разі наркотики спершу доставляють «складчику», який фасує товар і передає дилерам, а ті вже розносять його по місту.
«І ніякого прикриття в нас немає, бо поліції на нас пофіг», – завершує розмову Продавець Посмішок.
«То лише шахраї»
Старший оперуповноважений управління протидії наркозлочинності, майор поліції Віталій Паращук каже, що про написи на фасадах вони дізналися із засобів масової інформації, а жодних інших повідомлень у них не було.
«До нас, як правоохоронного органу, таких заяв чи звернень не надходило, – говорить Паращук. – Якщо будуть такі звернення, то будуть вжиті відповідні заходи щодо перевірки інформації та встановлення осіб, які розповсюджують наркотики. Але це скоріш за все – просто шахраї видурюють гроші».
Перевіркою інтернет-каналів має займатися вже інший спецпідрозділ – кірберполіція. Однак порушити кримінальне провадження за фактом шахрайства неможливо, бо немає звернень людей, яких ошукали, тобто потерпілої сторони. Бо ж хто піде із заявою в поліцію і зізнається, що хотів купити наркотики?
Попри це, за офіційною інформацією департаменту протидії наркозлочинності, у 2017 році в Україні ліквідували 108 злочинних груп, які збували наркотики через інтернет.
Крім того, каже Віталій Паращук, на ринку і справді з’явилися нові наркотичні та психотропні речовини. Наркобізнесмени щороку створюють нові синтезовані препарати, а правоохоронці і МОЗ не встигають вносити їх до переліку заборонених. От і виходить, що через інтернет продається все більше наркотиків, які офіційно… не зовсім наркотики. Тому й відповідальності за їхній продаж немає жодної.
«Наразі на території Івано-Франківської області обіг таких речовин не зафіксовано, – стверджує Паращук. – Але такі наркотики є дуже небезпечні, бо мають синтетичне походження. Їх виготовляють у лабораторних умовах з інгредієнтів, сама назва яких може лякати».
Небезпека – в домішках
За статистикою, на синтетичні наркотики в основному підсідають молоді люди віком від 14 до 25 років. Де знаходять? У тому ж таки інтернеті, або ж дилери роздають їх для початку безкоштовно «в кулуарах» шкіл. План старий, як світ: викликати залежність і бажання придбати уже за гроші.
До теми: Наркотична «суниця» – в школах України і в катастрофічних обсягах
Одним із таких синтетичних наркотиків є «сіль». Найчастіше це порошок з кристалічною структурою, схожою на сіль, хоча його можуть поширювати і в таблетках. У складі «солі» є мефедрон або його похідні, які відносяться до сильних психотропних стимуляторів. Людина, яка вживає «сіль», спершу відчуває прилив бадьорості, відчуття ейфорії, радості, підвищується активність, щирість і бажання спілкуватися. Та потім гинуть нервові клітини мозку…
Ще один вид синтетичного наркотику – «спайс». Це курильна суміш, що складається із висушених рослин, які мають психотропну дію. Для посилення ейфорії туди додають канабіноїди. «Спайс» руйнує клітини головного мозку, знижує потенцію та призводить до безпліддя. А ще від тривалого вживання цього наркотику розвиваються серцеві хвороби.
Нині також популярна «суниця». Це льодяники з вмістом наркотичної речовини. Вони бувають зі смаком суниці, від чого й отримали назву, а також зі смаком лимона. Тобто, яскраві цукерки, які у будь-який момент можна покласти до рота. Наслідки – шизофренічні психози з галюцинаціями, порушення роботи нервової системи, що часто призводить до інвалідності.
Варто пильнувати
На жаль, сучасні підлітки більш обізнані в темі наркотиків, ніж їхні батьки. І коли трапляється найгірше – дитина пробує наркотики і це їй подобається, батьки просто не помічають, що з сином чи донькою щось не так.
Поведінка дитини, яка вживала психостимулятори, явно відрізняється від звичної – в неї настає збудження, розширюються зіниці, з’являється агресивність тощо. Потрібно дуже швидко реагувати на ці прояви та одразу звертатися до спеціалістів. Але чимало батьків щиро впевнені, що саме з їхньою дитиною цього статися не може. Тому часто йдуть до лікаря, коли дитяча психіка вже зазнала найтяжчих порушень.
Пам’ятайте, якщо ви таки помітили зміни у поведінці вашої дитини, будь-які спроби тиску можуть лише нашкодити. Краще скажіть дитині, як ви її любите і цінуєте. Розкажіть, що переживаєте і хочете знати, чи їй щось не загрожує.
Будьте готові до того, що під час такої розмови ви можете дізнатися щось дуже неприємне для себе, тому мусите відповісти не докором, криком чи звинуваченням, а справді – допомогою. Якщо ви проґавили залежність, судити пізно – треба рятувати. Як? А це вже інша історія, довга і важка.
