Служба зовнішньої розвідки України розсекретила сім томів справи оперативної розробки Богдана Сташинського – спецагента, який убив лідерів Організації українських націоналістів Лева Ребета і Степана Бандеру. WAS дослідив сенсаційний історичний документ, що розкриває методи роботи радянських спецслужб.
Завербований під тиском
Богдан Сташинський народився 1931 року в селі Борщовичі Львівської області в родині керівника місцевого осередка «Просвіти». Після школи навчався у Львівському педінституті. В автобіографії він писав: «Мене виховували в дусі націоналізму, в тому дусі, що українська нація – найбільш передова, і завдання кожного націоналіста, в тому числі і моє в майбутньому – боротися за її звільнення…»
Сташинський пішов в перший клас в 1938 році, коли Західна Україна ще перебувала у складі Польщі. У вересні 1939-го країну із заходу атакувала нацистська Німеччина, а зі сходу в Галичину увійшла Червона армія.
В 1950 році співробітники Міністерства державної безпеки СРСР розслідували проникнення українських націоналістів в середовище працівників залізниці. Донесення інформаторів призвели до появи рапорту оперуповноваженого відділення охорони станції Львів-Підзамче: «Сташинський… є активним посібником ОУН… Розповсюджував серед мешканців с. Борщовичі антирадянські листівки, здійснював збір грошей для бандитів, зустрічався з бандитами-нелегалами».
21 квітня 1950 року Сташинського затримали на станції під приводом перевірки документів. На допиті він зізнався, що справді пов’язаний з ОУН. Був завербований і отримав псевдонім «Олег».
Свідчить проти сестри
Чекістів цікавить нелегал «Кармелюк» (кущовий командир ОУН Іван Лаба) – наречений Марії, сестри Сташинського. Студенту пропонують частіше їздити зі Львова додому і втиратися до партизана в довір’я, побіжно збираючи матеріал на односельців.
З автобіографії Івана Лаби («Кармелюка»): 1941 рік – комендант німецької поліції в рідному селі; 1943 рік – призначений кущовим командиром ОУН; 1944 рік – заарештований німцями за поширення листівок; до весни 1945 року – перебував у концтаборі.
МДБ спочатку не довіряє новому інформатору, за ним стежать. Але Сташинський співпрацює з повною віддачею: «в роботі виявляє ініціативу», «дає докладну інформацію про антирадянську діяльність своєї сестри Марії», розкриває «інших посібників бандитів-нелегалів». За матеріалами «Олега» в 1950 році були арештовані і засуджені шестеро членів молодіжної організації ОУН.
Потік інформації стимулюють грішми, на розробку нових зв’язків Богдану періодично виділяють від 150 до 400 рублів. За активну роботу за підсумками 1950 року він отримує 1000 рублів, що дорівнює вартості двох пар дорогого імпортного взуття.
Проникає в боївку ОУН
У 1951 році Богдан-«Олег» пропонує кураторам заслати його в нелегальний осередок ОУН: «Щоби швидше ліквідувати бандитів нашого району, дізнатися всю бандитську районну організацію, зв’язки з бандитами інших районів».
МДБ розігрує спектакль, демонструючи односельцям Сташинського бажання його заарештувати. Сестра Марія дуже стривожена. Того ж дня, 10-го березня, Лаба-«Кармелюк» дає Богдану зброю і веде за собою. Сховавшись на тиждень в схроні під корівником, «Кармелюк» інструктує 20-річного хлопця про цілі і завдання ОУН, розповідає про три рівні ідеологічної підготовки, забезпечує літературою.
З донесення Сташинського:
«В населених пунктах… є значна кількість людей, які є посібниками бандитів. Вони постачали їм продукти, переховували їх у своїх будинках, передавали відомості шпигунського характеру про заходи і дії радянських органів (облави, засідки, арешти, виселення), попереджали бандитів про появу гарнізонів і співробітників МДБ».
Боївка з чотирьох осіб збирає в своєму районі відомості, продукти і гроші, поширює пропагандистські матеріали. Сташинський доповідає в МДБ, що ОУН залучає молодь, зокрема, уродженців східних областей України, щоби найближчим часом перекинути туди нелегалів для підпільної роботи.
Демонструє себе ефективним агентом
«В банді я пробув три місяці, – розповідав Богдан в автобіографії рік по тому. – Офіційно був рядовим бойовиком, але насправді обіймав інше становище… З боку Кармелюка була повна довіра… Я кілька разів писав до Львова листи співробітнику, з яким працював. Кармелюку говорив, що листувався з дівчиною, але сам він жодного разу не поцікавився, що я пишу і чому не звичайними літерами, а азбукою Морзе».
Богдан заручився підтримкою ще одного члена боївки – «Стефка» (Михайла Стахура). По п’яну той зізнався, що в 1949 році зарубав гуцульським топірцем письменника Ярослава Галана за антикатолицький памфлет. Донесення Сташинського допомогло відправити вбивцю Галана на шибеницю.
Приводить «Кармелюка» в засідку
Коли зібрані всі необхідні відомості («про вищі проводи – окружний, крайовий і центральний – їхній особовий склад, місце укриттів, характер керівних директив та ін.», про «наявність підпільних друкарень і можливий зв’язок бандпідпілля з закордонними антирадянськими формуваннями та іноземними розвідками») , Богдан вигадує план захоплення «Кармелюка», коли той відвідуватиме наречену, сестру Сташинського. Через недбальство виконавців засідка двічі зривається, а під час третьої «Кармелюка» не вдається захопити живим, його вбито. Сам Сташинський дивом уникає автоматної черги.
По завершенню операції «Олег» подає багатосторінковий звіт. Описує будинки, схрони і горища, де ночували підпільники; документує склад сімей, родинні та дружні зв’язки оунівців; складає досьє на кожного їхнього помічника; перераховує вміст кожного складу і принесені речі: їжа, зброя, патрони, «батарейки для кишенькового ліхтаря, олива для рушниць, голки, два рулони шпалерного паперу», «велика карта УРСР і окремо Львівської області».
МДБ стають відомі маршрути партизан і методи їхньої конспірації: не зупинятися в одному будинку частіше разу на тиждень; на підходах до будинку поливати свої сліди гасом, щоби збити собак; річки переходити вбрід.
Діє у спецгрупі «Тайфун»
За знищення боївки «Кармелюка» Сташинського нагороджують великої премією – 3200 рублів. В липні 1951-го його беруть до складу агентурно-бойової групи «Тайфун» УМДБ Львівської області. Крім оплати накладних витрат, Богдан тепер отримує зарплату у 800 рублів.
Коли потрібно розколоти когось із націоналістів, члени «Тайфуни» розігрують напад оунівців на конвой. Супроводжуючих чекістів «вбивають» холостими пострілами. Від звільнених заарештованих вимагають підтверджень їхнього зв’язку з ОУН – імена, явки. Потім їх ведуть в «партизанський загін», але раптово назустріч виходять радянські солдати. Націоналістів повертають до в’язниці.
Керівництво в захваті від Сташинського: «У зраді не помічений… в явках акуратний, грамотний, начитаний, має дуже добру пам’ять… дисциплінований, старанний, в побуті скромний… сміливий, спритний і ініціативний…»
В характеристиці агента є один вагомий мінус: коли стало відомо, що з боївки «Кармелюка» живим залишився лише Богдан, ОУН визнали його зрадником. Київське начальство вказує, що винні куратори агента: «Впровадження в банду здійснено за затвердженим планом, а про виведення ніхто не подбав».
Навчається шпигунської майстерності в Києві
Родина від Богдана відвертається, його зв’язки з підпіллям руйнуються, але довіра до нього з боку МДБ зростає. Агент без сім’ї і друзів – повністю залежний. В спецслужбі вирішують зважити на прохання Сташинського: «Агент Олег, який чесно виконав своє завдання, просить, щоби членів його сім’ї… не репресували».
Минає ще рік, і Сташинський не може працювати у Львівській області – став занадто помітним. Восени 1952 року його переводять до Києва, де починають готувати до відправки до Західної Німеччини.
Артем Заєць спеціально для WAS
Comments are closed.