Презентація відбулась у середу, 25 жовтня, в обласній науковій бібліотеці Івана Франка. Книжку «Спогади політв’язня Володимира Пізя» презентував його рідний брат Мирослав Пізь та журналіст Володимир Гарматюк.
22-річного Володимира Пізя у 1956-му НКВД засудило до 25 років тюрми.
За словами Гарматюка, він просто допоміг показати й презентувати книгу. Говорить, що все почалося з його дідуся, який також був у підпіллі.
«У 2014 році, коли помер мій дідусь Зіновій Карась, я почав досліджувати його життєвий шлях, – говорить журналіст. – Ми не спілкувалися на теми заслання, бо він їх оминав. Казав, десь потім, потім. Шкодую, що так і не поговорили. Зараз дізнаюся про його життя від людей, які ще живі, а також із документів».
Якось, шукаючи інформацію про діда, Володимир Гарматюк знайшов книжку спогадів Володимира Пізя з фотографіями, а на них упізнав дідуся.
«У тій книзі є кілька спогадів про Зіновія Карася, – говорить Гарматюк. – Знайшов Богуславу Пізь – дружину політв’язня. Вона мешкає в Бурштині. Вона мені теж дещо розповіла».
Сам Володимир Пізь помер кілька років тому, але встиг написати рукопис. Його молодший брат Мирослав і видав книжку. Пригадує, що якось приїхав до брата в гості, а той ніби відчував, що скоро помре, і віддав йому рукопис, аби опублікував.
«Брат помер через півроку, – говорить пан Мирослав. – Якось зустрів однокласника, який купив книжку про УПА, і каже мені, мовляв, тут є і про мого брата. Знайшов автора у Львові, поїхав у видавництво, вони погодились надрукувати цю книжку».
Мирослав Пізь каже, що вона дуже потрібна для молоді, аби знали свою історію.
“Спогади політв’язня володимира Пізя” – це своєрідні мемуари, в яких арештований за підпільну антирадянську діяльність учень педагогічного училища, розповідає та описує події свого особистого життя, про близьких друзів, про підпільну збройну боротьбу УПА.
