Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станиславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1909 році.
1909 Перший у місті стаціонарний кінотеатр «Уранія» з вулиці Камінського (Франка) перенесли до приміщення у подвір’ї будинку Шумана Сусмана — колишнього готелю Ігнація Камінського на Сапіжинській (Незалежності, будинок розібраний у 1993 році).
1909 Поляки заснували у Станиславові науково-літературну спілку, головою обрали професора Кухарського. Також у місті працювало академічне товариство «Польська молодь».
1909 На фронтоні будинку каси ощадності на Казимирівській (Мазепи, 14) встановили скульптуру роботи Томаса Дикаса у вигляді алегоричних жіночих фігур, які символізували Працю та Ощадність. Будинок став першим у місті, який прикрасили скульптурою.
До теми: З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1908-1909 років
1909 У липні капітула передала подарований Олександром Осостовичем будинок на Заболотівській (Василіянок) сестрам-василіянкам. 1 листопада приватні курси, що знаходились тут, стали приватною жіночою вчительською семінарією і при ній відкрили початкову школу для дівчат. При закладі існував інтернат для іногородніх учениць.
1909 У Станиславові народився Володимир Блаженко – пластун, член ОУН.
1909 29 липня із львівської тюрми «Брігідки» до станіславівської «Діброви» перевели Мирослава Січинського (1887-1979) для відбування 20 років ув’язнення за вбивство намісника Галичини Андрія Потоцького. Восени у Станиславові створили таємний комітет з організації втечі Мирослава під керівництвом дантиста Романа Яросевича. Українська інтелігенція міста створила «Фонд допомоги Олені Січинській», де під приводом фінансової підтримки матері ув’язненого збирали кошти на його втечу.
1909 28 жовтня теперішня вулиця Репіна отримала свою першу назву – Артура Гронгера, польського художника XIX століття.
1909 На стадіоні так званого парку Йордану відбулися перші матчі з копаного м’ячу (футболу). Місцева «Ревера» зіграла із львівською командою «Чорні».
1909 Промисловець, багаторічний голова «Товариства ізраїльської святині» Зигмунт Регенштрайф продав свої будинки на розі Голуховського (Чорновола) та Собеського (Січових Стрільців). Нові власники віддали кілька кімнат у правому крилі будинку в оренду товариству «Українська молодіж».
1909 12 листопада почав виходити тижневик мовою ідиш — «Станіславер нахріхтен» («Станиславівські вісті»).
1909 24 листопада у місті померла Зеновія Бурачинська (1843-1909) – фольклористка, громадська діячка. Жила у Криворівні, в неї часто гостювали Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич. Іван Франко підтримував з нею дружні зв’язки та присвятив їй поему «Терен у нозі». Похоронена на міському цвинтарі (Меморіальний сквер, могила не зберіглася).
Comments are closed.