Небайдужі калушани, які взяли під опіку 70-річного безхатька, – люди тижня за версією «Репортера»

Цього тижня «Репортер» відзначає цілу компанію молодих калушан. За небайдужість, людяність і те, що довели – безкорисливе добро є. І робити його просто.

Все почалося з Михайла Слободяника та його дружини Лесі Ляхович. Вона побачила чоловіка, який жебракує в центрі Калуша. Безхатько збирав милостиню на хліб і потім ділився ним з птахами.

Михайло сфотографував чоловіка, зграю голубів навколо нього та виставив на своїй сторінці у мережі Facebook. Світлина одразу ж викликала жвавий інтерес. Знайшлися друзі, які почали думати, чим можна допомогти безхатьку.

Калушани роззнайомились з чоловіком. Йому 70 років, звати – Михайло Іванов. Сирота, родом з Закарпаття. До Калуша приїхав після служби в армії, влаштувався на роботу, одружився, має двох дітей, які з ним не спілкуються, тобто усе складно.

25 років жив у комірчині, але та згоріла, ледь не загинув і сам Михайло. Далі знайшов притулок у підвалі. Заробляв тим, що просив милостиню та збирав порожні пляшки.

Зараз молоді люди винайняли для нього кімнату в гуртожитку та зібрали найнеобхідніші речі. До допомоги доєдналися й інші – люди приносили постільну білизну, одяг, взуття та харчі.

Ще друзі допомогли зробити Михайлові паспорт, який чоловік втратив десятки років тому. Купили йому мобільний телефон. Зараз намагаються оформити пенсію, бо має 16 років стажу.

За словами Михайла Слободяника, «дружніх» кош­тів вистачило, аби чоловік хоч перезимував у теплі. Надалі планують звертатися до Калуської міськради, аби ті виділили йому якусь кімнату.

Також Слободяник повідомив, що наразі їхній пі­допічний перебуває в лікарні. Його готують до операції на кришталику ока. У чоловіка лишилося 20 % зору, аби геть не втратити, оперувати потрібно негайно.

Тому зараз друзі зосереджені на тому, аби зібрати кошти на лікування. На одне око операція вартує десь 10 тисяч гривень. Поки чоловік не має ідентифікаційного коду, не можуть зробити банківську картку. З часом її оприлюднять. Свої не хочуть давати, аби не було зайвих питань. А ті, хто прагне допомогти, можуть знайти їх у мережі Facebook і дізнатися всі деталі. Наприклад, як передати гроші, одяг чи взуття. До речі, дуже треба зимове – 41 розміру.