Влітку 2008 року за пасажем Гартенбергів стався провал. Там зазвичай паркувались таксисти і частина тротуару пішла кудись донизу. Перехожим відкрились цегляні склепіння, одразу поповзли балачки про підземний хід.
Невдовзі почались дослідження під керівництвом івано-франківського археолога Василя Романця, пише Репортер.
Швидко з’ясувалось, що то ніякий не хід, а підвали старих кам’яниць, знищених під час Першої світової війни. Вони були більш напівзасипані землею, битою цеглою, різним сміттям, тож довелося це все вигрібати. Коштів на розкопки ніхто не виділяв, тож працювали вам добровольці.
Після того, як розчистили одну кімнату, знайшли вузький прохід у другий зал. Щуплий хлопчина із добровільних землекопів проліз туди і незабаром радісно вигукнув:
– Агов! Я знайшов пляшку!
– Давню?
– Так! З XVIII століття!
– Як це ти визначив? – спитав археолог Романець.
– А на етикетці дата є – 1715!
