1896 На вулиці Казимирівській (Мазепи, 10) спорудили дім на замовлення купця Готтесмана. Будинок був прибутковим, тобто власник здавав житло й торгові площі в оренду.
1896 Закрили міську бібліотеку. Вона не мала свого приміщення, тож під приводом збереження книжок їх доправили до магістрату, де зашили в грубе полотно й залишили на тривалий час.
1896 Місту підтвердили офіційний статус 1889 року. В офіційних документах знову почали вживати пишну назву «Вільне королівське місто Станиславів».
1897 13 січня відбувся пуск електростанції залізничних майстерень. Вокзал вперше освітився електричними вогнями. На території станції встановили 50 дугових ламп на високих щоглах, а ще 60 ламп розташували у приміщенні вокзалу. Освітили також залізничні майстерні та інші станційні приміщення. Електрифікацію виконала відома німецька фірма «Сіменс і Гальске».
1897 30 січня до нового будинку підприємця Германа Іммердауера на вулиці Камінського (Франка, 19, нині школа № 5) на правах оренди перейшли цісарсько-королівська дирекція скарбового округу та служба обліку ґрунтів, а потім ще митна й податкова служби.
1897 У травні відбувся перший в місті кіносеанс. Провів його відомий у Станиславові організатор різних видовищ, підприємець Маліновський. Демонструвалися види Парижа та Лондона, жанрова сценка «Діти, що граються». Перші кіносеанси в місті відбувалися на другому поверсі будинку Івана Данкевича (Мазепи, 6).
1897 26 вересня у Станиславові народився Макс Шур (1897-1969) — австрійський терапевт, особистий лікар та біограф Зигмунда Фрейда, який зробив відомому психіатру евтаназію.
1897 З’явилися перші ілюстровані поштівки з видами Станиславова. Це були багатосюжетні картки із зображенням міських об’єктів, прикрашені рослинними орнаментами та написами «Вітання зі Станиславова» польською і німецькою мовами.
1897 У листопаді друкарня Станіслава Хованця, найбільша у місті, перейшла до нового приміщення на Бельведерській, 8. На той час тут друкували єдину міську газету «Кур’єр Станиславівський».
1897 У Станиславові пролягли новоутворені вулиці, тепер — Коперника, Озаркевича, Тарнавського, Короля Данила.
