Акції протесту, тріумфальні п’єдестали, найкрасивіші та найнебезпечніші місця у світі – де тільки не був український прапор.
З Дня проголошення незалежності і донині, коли в країні тривають воєнні дії, саме жовто-блакитний стяг залишається одним із головних символів найвизначніших досягнень та перемог.
«Українська правда. Життя» пропонує згадати 7 прапорів з тих пам’ятних дат, які змінили хід становлення сучасної України.
Незалежність
Відліком для історії сучасної України безперечно є 24 серпня 1991 року – День проголошення незалежності України. Того дня зранку десятки тисяч людей перед парламентом скандували: «Прапор на Раду!» та «Незалежність!».
Близько 21:00, коли 346 депутатів таки проголосували за доленосне рішення, В’ячеслав Чорновіл з колегами внесли до сесійної зали величезний прапор розміром 8 на 4 метри, яким накрили трибуну.
З того часу цей стяг став символом української державності та зберігається як національна реліквія. Всі ці 26 років він не полишав стіни музею Верховної Ради, але з 2 березня легендарний артефакт можна побачити у проекті Музей новин, який відкриють у «Мистецькому Арсеналі».
Космос
Леонід Каденюк – перший і єдиний у незалежній Україні космонавт, який здійснив політ. Сталося це у 1997 році на американському кораблі Columbia.
Його політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду. За цей час Каденюк провів 10 біологічних експериментів, вивчаючи вплив мікрогравітації на ріст рослин.
У той політ усім членам міжнародного екіпажу дозволили взяти особисті та інші речі вагою не більше 800 грамів. Леонід Каденюк узяв з собою два прапори України, а також фотографії сім’ї, світлини Сергія Корольова та інших видатних українських інженерів, зображення Тараса Шевченка та його «Кобзар», кілька аудіокасет з піснями вітчизняних виконавців.
Євробачення
Вперше на сцені Євробачення український прапор тріумфально підняла Руслана. Тоді у 2004 році, повернувшись додому, втомлена та трохи захрипла співачка загорнулася у стяг і заявила: «Ми підкорили Європу щирістю. Україна – найкраща країна!».
До наступної перемоги на міжнародному пісенному конкурсі ми йшли довгих 12 років. І ось у 2016 році Джамала, так само тримаючи в руках жовто-блакитний прапор, сказала: «Я хочу побажати миру та любові всім вам. Справжнього миру та любові. Ласкаво просимо в Україну!». Цей прапор Джа люб’язно надала для виставки, присвяченій 20-річчю ТСН.
Соборність
Наприкінці 2000-х років до Дня соборності почали відроджувати традицію створення «живих ланцюгів», які символізують єдність українського народу. У Києві зазвичай їх утворюють на мосту Патона, таким чином символічно об’єднуючи правий та лівий береги Дніпра.
Однією із найяскравіших стала акція 2012 року, коли у Києві зібралися понад 1000 людей. Вони розгорнули прапор довжиною понад 30 метрів.
Революція гідності
Український прапор вважають одним із головних символів Революції гідності.
Під час першого силового розгону студентів бійці «Беркуту» не просто зривали жовто-блакитні стяги, в яких тоді загорталися протестувальники, а й застосовували вибухові пакети, били людей кийками та чавили ногами.
У подальших зіткненнях представники силових структур продовжували паплюжити українську символіку. Натомість сотні тисяч людей приїжджали до столиці зі своїми прапорами та боролися за виконання своїх вимог.
Війна
На війні український прапор набув особливого значення. Він став символом непоборності, оберегом і навіть натхненням для військових.
Саме тому у травні 2014 року нацгвардієць Мирослав Гай разом із товаришем, десантником 95-ї окремої аеромобільної бригади Сергієм Шевчуком, вирішили встановити жовто-блакитний стяг на телевежі на горі Карачун поблизу Слов’янська на висоті понад 100 метрів. Робили вони це без страховки, лише під прикриттям українських кулеметників.
З часом у ході бойових дій цю споруду зруйнували. Але коли Мирослав повернувся у Слов’янськ волонтером, йому вдалося під руїнами знайти 10-сантиметровий клаптик, який залишився від прапора. Він зберігає його, щоб у майбутньому показати дітям та розказати, як творилася історія сучасної України.
Спорт
XV літні Паралімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро принесли Україні рекордну кількість медалей – 117 нагород. Вперше наша команда посіла третє місце у загальному заліку. Спортсмени встановили у Ріо 109 рекордів у трьох видах спорту: плавання, легка атлетика та пауерліфтинг, серед яких 22 рекорди світу, 32 паралімпійські рекорди і 54 рекорди Європи.
Цього разу в Ріо серед змагання плавців виключно «синьо-жовтою» стала дистанція 200 метрів комплексним стилем. Одразу три українські плавці піднялися на п’єдестал. Всі троє спортсменів – зі Східної України. Вони – дебютанти Паралімпійських ігор. Завдяки успішним виступам Дениса Дуброва, Максима Кріпака та Максима Ванзенка підіймали три синьо-жовті прапори й лунав один гімн для всіх.
