Першокласники початкової школи №26 в Івано-Франківську вже майже півроку вчать математику і літери за допомогою комп’ютерів. Дітям подобається, вчителі в захваті. Кажуть, так працювати цікавіше й ефективніше.
Розумники
Ще навесні 2014 року Міносвіти запровадило в Україні педагогічний експеримент «Розумники» (Smart Kids). Спочатку в проекті взяли участь понад 100 вчителів і учнів, цього навчального року — вже більше 12 тисяч.
Для участі в проекті не треба вигравати конкурс, грант або щось таке — потрібна лише згода батьків і… 10 тис грн з кожної дитини. Таких у франківській початковій школі №26 набралося майже 60, на два класи. За ці гроші кожному учню дали ноутбук-планшет.
Третій клас першачків із цієї школи до експерименту не долучився. Кажуть, батькам або така сума не по кишені, або вони принципово не хочуть, аби їхня дитина сиділа в ґаджетах ще й на заняттях.
Якщо сова вилупилася…
З ноутбуками-планшетами першокласники працюють лише на двох предметах — математиці і навчанні грамоти (колишнє читання). Діти користуються не мишками, а стилусами. За словами класного керівника 1-В Аліси Павлюк, на роботу власне з пристроями йде не більше 10 хвилин на день.
На кожному комп’ютері є програма з підручниками, а в них теорія і практичні завдання. З математики таких частин вісім, навчання грамоти — п’ять. Спершу правила й роз’яснення, потім — вправи.
Наприклад, розповідається про якусь літеру — учням треба встановити відповідність між зображенням тваринки і буквою, на яку вона починається. Математика — приклади з додаванням й відніманням, обрати хто важчий: зайчик чи їжачок, порівняння чисел знаками >,<,= тощо.
[supsystic-slider id=424 position=”center”]
Кожен учень має навушники, бо все супроводжується веселою казковою музикою, анімованими персонажами та озвучується дитячим голосом. Тому такий процес і називають «грою».
Вчителька Аліса Павлюк вважає такий метод навчання ефективнішим, ніж стандартний.
«За урок можна зробити набагато більше, — говорить вона. — Якщо раніше вчитель відкривав підручник і був обмежений завданнями, то тут їх дуже багато. Той, хто працює швидше, не має чекати інших. Усе без нервів, у кожного індивідуальний темп».
Також, додає вчителька, таке навчання дає дітям можливість самостійно приймати рішення, наприклад, одразу виправити помилку.
Кожне завдання у програмі — це віртуальне яйце. Якщо дитина виконує його правильно — звідти вилуплюється совенятко, плюс винагорода — три зірки. Якщо ж були неточності, то сова вилупиться не повністю і зірочок буде менше.
«Це ліпше, ніж оцінки, бо краще мотивує дітей», — говорить Аліса Павлюк.
На адаптацію до «Розумників» у 1-В пішло десь два тижні.
«Спеціальних курсів для вчителів не проводили, але завжди можна було зателефонувати до Києва та отримати консультацію, якщо було щось незрозуміло, — каже вчитель. — Звісно, спочатку було трохи важко, але діти звикли швидко».
Програму з навчанням школярі можуть скачати й на домашні пристрої. Однак, за словами Аліси Павлюк, вдома з «Розумниками» працюють лише 5-6 учнів із 29.
Таке навчання розробили вже до 4-го класу. Щодо грошей, то наступного року батькам треба буде заплатити 350 грн, лише за програму з новими підручниками.
«Розробники обіцяли створити такі ігри й для природознавства. Це було б узагалі чудово!» — каже вчителька.
Батареї у ноутбуках вистачає щонайменше на тиждень. Щоп’ятниці їх 5-6 годин заряджають. Зберігають ноутбуки-планшети у школі.
«Казали, що вони водонепроникні та протиударні. Але я це не перевіряла, та й не дуже хочу», — сміється Аліса Павлюк.
Є у класі і двоє учнів, чиї батьки воювали в АТО. Їм пристрої подарувало управління освіти і науки міськради. Правда, після завершення навчання ці два ноутбуки залишаться у школі, а інші учні заберуть свої додому.
Дошка — це щось
Оскільки до проекту в школі №26 долучилися понад 50 дітей, розробники безкоштовно надали обидвом класам (1-А і 1-В) сенсорну інтерактивну дошку (вона є ще в Католицькій ЗОШ), проектор, ноутбуки для класних керівників і шафки для зберігання пристроїв учнів. 1-А дістався ще й кольоровий принтер.
Аліса Павлюк від дошки просто в захваті. Найбільшим плюсом вважає можливість показати щось з інтернету на великий екран.
Класний керівник 1-В Аліса Павлюк показує, як працює сенсорна дошка
«Колись скачувала відео й фото вдома, скидала їх на флешку, підключала до телевізора. Це теж було класно, але дошка таки зручніша, — говорить вона. — Наприклад, на природознавстві дитина розповідає про якусь тваринку. Я бігом знайшла на YouTube відео, тож усі діти вже бачать і вже орієнтуються».
Інтерактивна дошка, додає вчителька, виручає й на заняттях читання:
«Коли ми опрацьовуємо великі тексти, то інколи діти не встигають або не хочуть слідкувати. Аби не бігти й не показувати кожному пальцем у підручнику, я завантажила Букварик на свій ноутбук і на великому екрані показую, на якому реченні тексту ми зупинилися».
Аліса Павлюк впевнена, що від такого нестандартного інноваційного навчання вже є користь. А реальні результати від програми мають бути трохи згодом.
