Франківське видавництво «П’яний корабель” презентувало дебютну книгу – збірку культового польського поета Рафала Воячека «Незакінчений хрестовий похід».
Проект розпочали у липні 2015 року Христина Михайлюк та Мірек Боднар. Назву для видавництва запозичили у французького поета Артура Рембо.
«Поети, яких плануємо видавати в тій чи іншій мірі зазнали впливу Рембо. Тому назва прийшла сама собою ми навіть не вагалися в ній, – розповідає Хриcтина. – Ми плануємо видавати декадентську літературу. Але декадентську не в сенсі часових рамок, а радше в сенсі світовідчуття і настроїв текстів».
Окрім того, видавці ставлять собі за мету відкривати україномовному читачеві маловідомих культових літераторів.
Реалізацію задуманого розпочали з видання збірки одного із найзагадковіших і найконтроверсійніших польських поетів ХХ століття Рафала Воячека.
«Рафал Воячек це культовий польський поет. Польський Єн Кертіс. Його тексти глибокі і проникливі, хоча з першого знайомства вони викликають обурення і образу, але коли починаєш перечитувати їх, то ти розумієш, яка глибина цього автора, – каже директорка видавництва. – «Пяний корабель» це нішовий проект, який орієнтується в принципі на вузьку аудиторію. Вважаю, що люди, які цікавляться такою літературою вони є відданими читачами. Бо це є справжній інтерес, який не залежить від віянь, тенденцій і трендів. Якщо ти цікавишся такими речами, то ти цікавишся ними незалежно від того що популярно в даний момент».
Над збіркою видавці працювали понад рік. Переклав поезію польського поета співзасновник видавництва Мірек Боднар. Каже, працювати було не складно, але не обійшлось без впливу містичного фатуму поета.
«Два тижні перед завершенням роботи над книжкою зі мною сталася оказія з ногою, – розповідає перекладач показуючи загіпсовану ногу. – І це стало логічним завершенням тих всіх робіт, пов’язаних із виходом книжки поета, який постійно нищив себе, калічив, різав, вистрибував з вікон, автомобілів. Відчував свою тілесність і намагався вийти за її межі».
За життя польський поет зажив собі слави неврівноваженого, агресивного, схильного до алкоголізму та депресій хулігана. Кілька разів намагався вкоротити собі віку та лікувався в психіатричній лікарні. Врешті отруївся в 26-річному віці.
До книги увійшли п’ять поетичних збірок автора. Дві з них були видані за життя, три – вже після смерті.
Над українським проектом працювали художник-ілюстратор Олег Перковський, редактор перекладу Наталія Лобес, редактор Руслан Довган, коректор Алла Журава. Вийшла книга другом у харківській друкарні «Глобус».
Фото, буктрейлер: Денис Овчар
Comments are closed.