Соціум

Розкопана могила у саду. На Франківщині знайшли останки німецького солдата

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Довгі 72 роки у калуських Підгірках, у звичайнісінькому сільському саду, під старою ренетою, був похований німецький солдат. Господині того обійстя, Ірині Магас, зараз теж 72. Каже, її батько зник безвісти на тій війні, а їм життя «дало на заміну» доглядати могилу німця, і що той навіть приходив у снах дякувати за висаджені на ній білі нарциси.

20160909_111127

Останки німецького солдата з подвір’я пані Ірини забрали 30 серпня цього року. Василь Тимків, в.о. директора комунального підприємства «Пам’ять», яке займається пошуком та перепохованням жертв воєн і політичних репресій, розказує, що вже з рік вони співпрацюють з Німецькою народною спілкою по догляду за військовими цвинтарями. І саме в рамках цієї співпраці було ексгумовано і цього солдата. Тимків одразу попереджає, що фотографувати рештки не можна, цього дуже просили не робити німецькі колеги – з етичних міркувань.

На подвір’ї, де живе пані Ірина з хворою сестрою, неподалік саду, де про давню могилу нагадує хіба свіжа земля, він і розповідає цю історію.

«Тут, на глибині близько 50 см були виявлені скелетовані останки чоловіка, видно було, що його поховали у такій природній невеличкій заглибині, – розказує Тимків. – У ногах ми виявили рештки шкіряної сумки. За словам господині – мама їй розказувала, що ховали радянські солдати, то можна припустити, що з сумки забрали всі документи, які їх цікавили. Втім, збереглися особисті речі: є бойова нагорода за поранення у бою ІІ ступеня, її давали за 3-4 поранення. Інша – нагорода за відзначення у штурмовій атаці. Знайшли і його особистий жетон, але він дуже понищений і поки що доволі важко зчитати інформацію, аби встановити особистість. Виявили і фрагмент протестантського збірника псалмів, лишилися окремі шматочки. Можна зробити висновок, що то була віруюча людина і вона воліла б бути похованою як належить».

20160909_112246

Судово-медичний експерт Омелян Левицький сухо перераховує факти, які вдалося зчитати з ексгумованих кісток. За його висновками, це чоловік, від 21 до 30 років. На зріст був високим – до 188 см. Слідів вогнепальних поранень на кістках не виявлено, але є давніший перелом щелепи і переломи ребер. Останні найімовірніше він отримав перед смертю, бо слідів зарощення немає.

Ірина Магас про ту давню історію знає небагато, усе лиш з розповідей мами і старшої сестри, яких уже нема на світі.

«Як рускі надлетіли, вони прочісували і сади, і городи, десь тут його наскочили і вбили, і тут і поховали, – переповідає вона. – 72 роки пролежав, так, як і я маю. Сестра казала, от там, де западина, там він і лежить, а мама казала – не садити там ніяке дерево, нехай воно буде так. Я мамі казала: як то є, мій тато загинув на війні (пішов і пропав, я коли ходила у воєнкомат, то мені сказали, пропав безвісти,) і дивіться як то получилося – тато не вернувся, а нам підсунувся німець, заміна зробилася».

Ще, аби то місце не чіпати й не забути, мати пані Ірини насадила там білих нар­цисів, а збоку – золоту ранету.

«І ми з мамою йому простили, бо, може, він не зі своєї охоти на ту війну йшов, то був такий час, що всіх гонили, – каже жінка. – В нього ще після смерті совість проснулася, бо як мама засадила нарциси, то він їй приснився, що стояв у нас в хаті на порозі, в такій шапці з гербом і в погонах, видко, що був старшим якимось, і тричі кланявся мамі».

Наостанок додає, рада, що тепер його поховають по-людськи, лиш би ще хотіла знати, чию саме могилу вони гляділи все життя.

Василь Тимків каже, що все ж таки мають надію зчитати цифри з військового жетона. Самі ж рештки будуть поховані у селі Потелич Львівської області, на збірному цвинтарі, там німецька сторона хоронить останки всіх вояків, які знайдені на території Західної України.

20160909_111100

Насправді, таких могил на території Прикарпаття дуже багато, говорить Тимків. От взяти хоча б Калущину, в тих же Підгірках – зараз підготована документація, що на території місцевої церкви є могили ще шести німецьких солдат.

«У самому Калуші так само у нас є два місця, де ймовірно є поховання, – рахує Василь Тимків. – Недавно проведена ексгумація трьох повстанців, які загинули у криївці, поблизу села Грабівка, готуємо до перепоховання. На Городенківщині ми знайшли поховання двох червоноармійців, на Яремчанщині і так далі…».

А на завершення додає – більшість народу свідомі, й коли знають про такі могили чи випадково натрапляють на них, то повідомляють про це. На жаль, все ж є випадки, коли могили розкрадають – беруть нагороди чи навіть виривають золоті зуби з останків.

«Що найгірше, коли ми виявляємо такі зруйновані могили і хочемо перепоховати, то вже неможливо навіть встановити – чи це німець, чи червоноармієць, чи повстанець…», – підсумовує Василь Тимків.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.