Газета Соціум

Записки з цвинтаря. Звідки земля для кладовища Франківська і що далі (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
На міському кладовищі Івано-Франківська облаштовують чотири нових сектори площею 1,8 га. Місця має вистачити ще на 7-8 років. То скільки нині землі під цвинтарем і що далі?

Сім гектарів на сім років

На цьому кладовищі франківців ховають з 1974 року. Нині це майже 50 га поля. З них 43 га вже зайняті захороненнями.

Андрій Хруник, керівник КП «Міська ритуальна служба», яке обслуговує цвинтар, каже, що на розширення є близько семи гектарів, їх справді має вистачити на наступні 7-8 років.

Чотири сектори на 1,8 га – це ще вільні ділянки, придбані у 2018 році. Наразі там зрізали й викорчували саморослі дерева, ділянки розпланували й розділили на сектори, намітили та облаштували чорнові дороги. Тобто, там уже можна ховати.

З позаминулого року лишився ще сектор площею 45-50 сотих. Він теж готовий.

Цих двох ділянок, за словами Анд­рія Хруника, має вистачити орієнтовно на цей рік і половину наступного.

Минулоріч місто придбало ще 5,5 га людських паїв на землях Драгомирчанської сільради. На сьогодні до їх підготовки ще не бралися.

Отже, в підсумку виходить майже 7 га – до 2027 року.

«Міське кладовище в основному розміщене на землях села Драгомирчани, – говорить Андрій Хруник. – Ми просто звикли говорити, що це Чукалівка, а чукалівських земель там лише близько 15 га. Для відвідувачів не має значення, якому селу належать землі, – це чисто юридичний аспект. Сьогодні площі достатньо».

Каже, усі питання, які раніше виникали з мешканцями Чукалівки щодо проведення захоронень на їхніх паях, вже зняті – місто ті паї викупило. І частково вони були використані під поховання ще до офіційної купівлі.

«Основною проблемою було не так бажання міста викупити, як те, що у самих розпорядників – мешканців Чукалівки – не було впорядкованих документів. Люди вирішили ці питання, і ми придбали ділянки ще у 2017 році, – пояснює Хруник. – Нині серед селян Чукалівки теж є охочі продати свої паї. Але там є нюанси – межі санітарної зони. Тому ми не можемо розширити кладовище на деякі ділянки, навіть не зважаючи на те, що є бажання».

Проблемне питання – бронь

Наразі кладовище росте у напрямку аеропорту, але є і можливість збільшити його в бік лісосмуги. Андрій Хруник розповідає, що вже понад рік триває робота з передачі на баланс кладовища додатково 13,5 га, які є у підпорядкуванні Рибненського лісництва.

«Ці території – не ліси, а самосів. Але вирішення цього питання залежить від Кабміну, – каже керівник КП «Міська ритуальна служба». – Ми звернулися в усі відповідні міністерства, отримали практично усі погодження. На сьогодні лише одне міністерство ще не опрацювало це питання. Після їх погодження Івано-Франківська ОДА підготує і винесе на розгляд проєкт рішення Кабміну про надання дозволу нашому підприємству на складання детального плану розробки цих територій. Маємо велику надію, що нам вдасться отримати додатково й ці землі».

Територія кладовища вже вийшла далеко за бетонну огорожу. На секторах, де нині проводять поховання, поряд зі свіжими могилами, вкритими вінками, – таблички із номерами під бронь. Франківці вже сьогодні пік­луються про місце на цвинтарі поряд із рідними.

«Броні – це дуже проблемне питання, – говорить Хруник. – Бо коли люди її оформляють, якісь контакти залишають, але в більшості випадків цих людей потім дуже складно знай­ти. А якщо людина оформила бронь на цвинтарі, то відчужити її, навіть якщо вона давня чи не доглянута – дуже складно і можна зайти в судові тяганини».

Додає, що інвентаризацію броней проводять хіба в ручному режимі – коли потрібно косити траву на секторах і рубати чагарник. Ще одна проблема кладовища – недоглянуті могили. Теоретично відповідальність за це несуть родичі померлих.

Усе має ціну

Якщо доглядати немає можливості, то таку послугу можна замовити. Одноразове прибирання ділянки і впорядкування однієї могили обійдеться у 430 грн, подвійного поховання – 627 грн, а родинного – 860 грн.

«Наші мешканці не дуже активно цим користуються і головна їх мотивація, що ніхто так не догляне могилу, як вони самі. А ті родичі, які далеко, теж не проявляють бажання скористатися цією послугою», – каже Андрій Хруник.

Якщо ділянку на цвинтарі кожен мешканець отримує безкоштовно, то за копання ями доведеться заплатити. Риття екскаватором коштує 998 грн, а вручну – 1775 грн. Ще 1870 грн треба буде доплатити, якщо при копанні ями потрібно демонтувати надмогильний пам’ятник.

Серед інших послуг у прайсі кладовища є й поховання урни з прахом. Це обійдеться 342 грн, а якщо урну ховатимуть в існуючу могилу – 204 грн. От лише крематорію у Франківську поки що не передбачається, тож доведеться везти тіло до Києва, Харкова чи Одеси. Наприклад, у Києві кремація коштує від 445 до 750 грн – залежно від домовини та швидкості кремації.

Як відбуватиметься поховання з приєднанням довколишніх сіл до Франківської ОТГ і чи вплине це на кількість поховань на міському кладовищі, Хруник наразі відповісти не готовий.

«Сьогодні по тих селах, які є приєднаними, нагальної проблеми з похованнями немає. Нині села, що приєднуються до Франківської ОТГ, готують проєкти землеустрою по кожному зі своїх кладовищ, – говорить Андрій Хруник. – Потім кладовища будуть передані нам на баланс і лише тоді ми зможемо здійснювати свою діяльність на цих територіях. Одним з перших буде готовим проєкт по селу Черніїв. Наступні – Підлужжя, Березівка, Підпечери, Колодіївка, Добров­ляни та інші».

Авторка: Ольга Суровська

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.