Працівники комунального підприємства “Пам’ять” разом із лісниками Осмолодського лісництва знайшли в урочищі Зелена Яворина криївку УПА другої половини 1940-х років.
До директора обласного комунального підприємства “Пам’ять” Василя Тимківа звернулись лісники – вони натрапили на глибоку яму в горах за Осмолодою. Місцеві мешканці стверджували, що в часи Другої світової війни тут була криївка, пише Бліц-Інфо.
Пошуковці вирушила на місце. Під час розкопок з’ясувалось, що це дійсно повстанська криївка часів другої половини 40-х років. Розташована на глибині двох метрів, близько 5 метрів завширшки і 10 метрів завдовжки.
“Імовірно, це місце слугувало для працівників так званої референтури. Тобто тут могли працювати підпільники, які здійснювали націоналістичну пропаганду на території тодішньої Станіславівської, Дрогобицької, Чернівецької та Закарпатської областей”, – припускає Тимків.
Історики знайшли на місці криївки декілька гальванічних елементів, які, ймовірно, слугували живленням для радіостанції. Вздовж периметру криївки був протягнутий металічний мідний дріт, який використовували як антену. Тимків пояснює, що працівники пропаганди українських націоналістів намагалися виловити хвилі зарубіжних радіостанцій, аби знати останні новини. Далі проаналізовану інформацію передавали для нижчих відділів пропаганди, аби ті правильно інформували населення.
“Окрім фрагментів радіостанції, ми знайшли звичайні предмети побуту. Зокрема, кусок пласмасової зубної щітки, елементи посуду, ложку, ніж, бінокль, металічний бідон, постоли (саморобне взуття з автомобільної шини, – ред.) та тодішню праску – мадлило. Все належало тим пропагандистам, які знаходились у криївці”, – показує історик-пошуковець.
Він додає, що очільники референтури пропаганди українських націоналістів могли проживати тут до зими кінця 40-х років. Про це також свідчить металічна опалювальна піч, димохід та труба, які тут віднайшли.
Дослідник діяльності підпілля ОУН-УПА на теренах Прикарпаття Степан Лесів припустив, що референтура пропаганди перебувала під керівництвом Степана Слободяна на псевдо Клим.
“Це було його місце проживання. Усі дані я маю в архіві, тож тут, на місці, не можу точно сказати, це приблизно 1947–1949 роки. В якусь зиму націоналісти базувались тут”, – наголошує Лесів.
Всі знайдені експонати поїдуть у Музей історії Перегінська та національно-визвольної боротьби.
