Соціум

Франківський Paragraph: студентський простір, відкритий для всіх

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Недавно в Івано-Франківську відбулося відкриття студентського простору Paragraph. Дехто з франківців уже чув про нього, адже проект має певну історію.

ВІдкриття стало нагодою поговорити про те, чого очікувати від Paragraph’а, яким має бути такий простір, і навіщо він взагалі — студентам, університетам, жителям та гостям міста, пише “Репортер”.

З чого все почалося

Адреса Paragraph’а — Шевченка, 57 (колишнє студентське кафе «Гаудеамус»). Цей відкритий студентський коворкінг-простір розташований у приміщенні головного корпусу Прикарпатського національного університету ім. Стефаника і є відділом Студентського сенату університету (орган студентського самоврядування).

Створити такий майданчик ініціаторів проекту Віктора Лесика, нині студента 4 курсу ПНУ, та Андрія Шпака, працівника відділу управління проектами цього ж вишу, надихнув приклад Київської політехніки, а конкретно — студентського простору Belka. Він з’явивcя близько двох років тому в одному із залів бібліотеки КПІ, для проекту вдалося залучити майже 1 млн грн., Belka стала популярним місцем і зразком для інших. Тут студент дійсно є головним: студенти там чергують, забезпечують функціонування простору, планують активності, проводять події. Франківці їздили в гості до киян, роздивилися, що і як у них працює.

Віктор Лесик розповідає:

— Нас захопила ця ідея, ми подумали, що було б круто зробити такий простір у нас. Коли ми з Андрієм починали проект, нам дійсно бракувало місця, в якому можна спокійно посидіти, де тепло та світло, є доступний інтернет, куди можна вільно прийти і де немає режиму тиші. І де не тільки ми, а й інші студенти могли б збиратись разом, працювати над ідеями і проектами, спільно розвиватися. Ми двічі проводили онлайн-опитування: підтримка була колосальна, серед найпоширеніших побажань студенти вказували вільний доступ до інтернету, зручні комфортні меблі, можливості для саморозвитку.

Зміна локації

Навесні цього року простір функціонував в одному із читальних залів бібліотеки ПНУ. Однак не все склалося, як планувалося. Основну причину Віктор вбачає у відсутності належної комунікації між студентами як реалізаторами проекту, керівництвом та працівниками бібліотеки, а також її відвідувачами, тобто студентами факультету історії, політології та міжнародних відносин. Як наслідок — виник конфлікт між новим та звичним баченнями простору читального залу.

Почали шукати вихід: влітку на круглому столі за участю представників адміністрації ПНУ, дирекції бібліотеки, представників проекту останнім запропонували «переселитися» до колишнього приміщення «Гаудеамуса».

— Тоді, зізнаюся, я був трохи не в собі: ми довго працювали над бібліотечним простором, вклали в нього душу, мали прорахований кошторис, розроблений дизайн. Було важко залишати ці напрацювання. Але, як ми зрозуміли згодом, приміщення «Гаудеамуса» має переваги і перспективи: тут є окремий вхід з вулиці, власні кухня й туалет, кабінет, в якому може працювати команда. Також університет отримав від Івано-Франківської обласної ради 100 тис грн. на облаштування нашого простору: відновили постачання електроенергії, зробили невеликий ремонт. Але ми всюди наголошуємо, що презентований зараз простір не є повноцінним і таким, яким ми хотіли б його бачити: у нас  є  багато ідей щодо його облаштування, — каже Віктор.

 Де шукати ресурси

Доля будь-якого проекту залежить від низки складових. Передовсім — від людей, які його роблять, їхніх голів та рук, вмотивованості та цілеспрямованості. За час існування проекту команда змінювалась; загалом через неї пройшло з півсотні осіб. Зараз це приблизно 20 людей — студенти різних спеціальностей та курсів, здебільшого перших, активними є математики й інформатики, адже Paragraph діє у їхньому навчальному корпусі. Ця команда готувала простір до відкриття і працюватиме надалі. Зараз Paragraph набирає волонтерів — для чергування, ведення комунікації в соцмережах, фандрейзингу тощо. Бажання долучатися висловлюють не лише студенти ПНУ, а й інших вишів, а також школярі-старшокласники й випускники ПНУ.

Для проекту параграфівцям вдалося залучити кошти з різних джерел. Це зокрема програма бюджету участі, яка передбачає реалізацію проектів мешканців за кошти міського бюджету (на закупівлю технічного обладнання), ґрантова підтримка від громадського ресторану Urban Space 100 (20 тис грн. — на меблі) та програми «Міські Ґранти» (майже 20 тис грн — на облаштування мультимедійного лекторію) від платформи «Тепле Місто». Фінансову підтримку проект отримав і від БФ «Фонд Випускників України», осередок якого діє в ПНУ.

Ще одним варіантом, як засвідчує досвід київських політехніків, є залучення спонсорів: для компаній це непогана можливість бути ближчим до своїх потенційних працівників. Команда Paragraph’а теж формує партнерську пропозицію для місцевих бізнесів: планує розміщувати інформацію про спонсорів у просторі, на веб-ресурсах, проводити з компаніями спільні презентаційні та профорієнтаційні заходи.

У Paragraph’а ще багато роботи: наповнити простір меблями та всім необхідним, програму — подіями, відтестувати все. Серед перших анонсованих заходів — Школа бюджету участі, тематичні кіноперегляди з дискусіями, клуб англійської мови (такі успішно проводились раніше). Студенти організовуватимуть свої події, водночас вже надходять зовнішні запити, наприклад, на проведення у Paragraph’і тренінгів, презентацій і навіть показу мод. Простір у перспективі планує виходити зі своїх стін: обладнати вуличну сцену поруч і там проводити події, можливо, долучатися до заходів загальноміського масштабу.

Відкритий простір — це і «хард», і «софт»

Студентські простори нині не дивина. Їх зараховують до т. зв. «третіх місць», серед яких культурні центри, хаби, медіатеки, сквоти тощо.  Як пояснює Альона Каравай, співзасновниця ГО «Інша Освіта», третє місце — місце, куди ми не маємо чи не мусимо йти (як у перше — додому чи у друге — на роботу), але куди можемо піти. Навіщо? Щоб повчитися, попрацювати — самому або з командою, поспілкуватися, подивитися фільм, дізнатися щось нове, відпочити. Концепція третього місця сформувалася в кінці 1980-х, хоча сама ідея — не нова: люди здавна знаходили собі місцини для соціалізації та спілкування (згадаймо форуми в Давній Греції).

Бум на треті місця експерти пов’язують із глобальними тенденціями, як розвиток альтернативної освіти, прагнення спільнот і громадян впливати на процеси прийняття рішень і життя своїх міст; в Україні потребу в майданчиках для обговорення важливих суспільних питань актуалізувала й суспільно-політична ситуація останніх років.

Як засвідчує теорія та практика, треті місця живуть повноцінно, якщо в них, використовуючи ІТ-термінологію, все добре із залізом-hardware, а це дизайн, доглянутість приміщення, забезпечення комфорту, зручний графік, наявність їжі й напоїв, і з наповненням-software, тобто з програмою, активностями та спільнотою, яка формується навколо.

Щодо дизайну, архітекторка, урбаністка Анна Пашинська з MetaLab радить потестувати простір, а також закласти певну варіативність у його використанні, переформатуванні під різні потреби. А от аудиторія з її запитами значною мірою диктує тематику й формати подій, зазначає Аріна Вороніна, івент-менеджерка Belka, яка разом з колегами приїхала на відкриття Paragraph. Belka, скажімо, здебільшого орієнтована на ІТшників,  популярними зараз там є хакатони, лекції про веб і стажування в компаніях, а також на різні актуальні теми, як то спецефекти в сучасному кіно чи глобальне потепління.

Кредо Paragraph’а — «Простір, створений студентами і для студентів, але відкритий для всіх охочих». Завдяки соцмережам про простір уже знають і у Франківську, і поза ним; приїжджі, гості цікавляться ним. Як кажуть у Paragraph’і, «після презентації чекаємо всіх — вхід вільний».

Перебування у просторі буде безплатним. Комунальні послуги оплачуватиме університет. Та оскільки є операційні потреби, які слід покривати, команда думає про монетизацію певних подій, продаж брендованої продукції, кави-чаю-печива, а також залучення випускників, партнерів, спонсорів, ґрантових коштів. Йдеться про те, щоб простір мав сталу основу, міг сам себе забезпечувати.

Навіщо нам треті місця

— Belka розвиває людей, які розвивають місто. У нашому студентському просторі зароджуються бізнесові чи наукові проекти, його відвідувачі потім змінюють середовище столиці, — каже Аріна Вороніна.

Креативні простори і справді є своєрідними магнітами, як у самих містах, так і міст — назовні. Тож увага міста до таких майданчиків й інвестування у них є логічними, закономірними. Так, на відкриття Paragraph’а завітав зокрема міський голова Руслан Марцінків, який розповів про програми, що можуть сприяти розвитку молоді, як пов’язані з бюджетом участі, розвитком місцевого самоврядування, підтримкою молодих науковців, інноваторів тощо.

Ректор ПНУ Ігор Цепенда презентував проекти Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі, Міжнародного наукового центру «Обсерваторія». Говорили також про досвід студентського простору Campus (гуртожиток №5 ПНУ). Якщо б довелось говорити про формулу успішного запуску молодіжного простору, то Віктор Лесик підсумовує:

— На початку в мене було намагання прорахувати абсолютно все, до деталей. Наприклад, я багато зусиль витрачав на продумування того, як робити дивани з палетів для простору, а виявилося, що командно і в процесі це все набагато легше. Інколи не варто дуже заглядати наперед, треба дати всьому час, інколи більше діяти, ніж планувати. Дуже важливою, як я зрозумів, є комунікація зі всіма сторонами: постійно отримувати фідбек, з’ясовувати, чи все всіх влаштовує, рухається у правильному напрямі. Також — звітувати про результати, обдумано повідомляти про плани (не завжди все точно справдиться, тож треба тримати інтригу). Дуже важлива команда, вмотивована: якщо проект робиться на волонтерських засадах, то мотивуєш не грошима, а ідеєю, й вона має бути глобальною, аби залучені люди відчували себе частиною чогось дійсно великого. З командою потрібно мати тісний зв’язок і працювати, напевно, ще краще, ніж з цільовою аудиторією.

Фото: Лілія Стрілецька
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.