"Велосипед, ганчірка та горище" на Західній Україні звучать по іншому

Що таке вонуча, боцюн, крумпля та тертюхи, розповіли на сайті Львів місто натхнення.

У Рівному на цей засіб пересування говоритимуть Ровер. Так само на “двохколісного” говорять аж до Закарпаття.
На перетині Острозького, Дубенського та Рівненського районів, а також в Центральній Україні казатимуть Велосипед або Лісапед.
У Закарпатській області Ровер перетворюється на Біціґлі.
А на Буковині можна почути, як на цей засіб пересування кажуть Колесо.

Як не дивно, але шматок тканини, яким миють підлогу чи слабохарактерний чоловік у Рівному називається Шмата. Таку ж назву використовують на території аж до Закарпатської області.
На північному заході України ми почуємо знайому нам кальку з російської мови Тряпка. Цим словом користуються і в Центральній Україні, а також на Хмельниччині та півдні Рівненщини.
У Камінь-Каширському районі кажуть Ганчірка.
Жителі деяких районів Житомирщини та Хмельниччини використовують слово Вонуча чи Гонуча.
Чернівецька область та частина Івано-Франківської говорить Катран.
Невеличка частина Івано-Франківщини й південь Тернопільщини миють підлогу Стиркою.
Найбільш рідкісною назвою шматка непотрібногоодягу в Україні є Руб. Так називають ганчірку поряд із селом Сколе Львівської області.

У Рівному оселю привидів та старого мотлоху називають Горищем. Цим словом користується й північний захід України.
Слово Гора поширене на території Хмельницької області та Рівненщини.
Стрих кажуть в Львівській, Івано-Франківській областях і на заході Тернопільщини.
Русизм Чердак використовують на маленькій території Хмельницького району.
Маленькими плямками на карті Західної України розкидані райони, де говорять Вишка. Кількість носіїв цього слова збільшується ближче до Житомирщини.
Під, Пюд, Под, Подря, Пуд – ці схожі слова ви почуєте на Закарпатті та Буковині.

Майже по всій центрально-західній частині України для запікання смаколиків використовують Деку.
Волинська, Тернопільська, частина Львівської та Чернівецької областей кажуть Бляшка.
А в печах більшої половини Львівської області стоїть Бритванка.
Закарпаття називає Рівненську деку Тепшею.
А на Буковині використовують слова Таца, Таця, Таса.

Майже вся західна Україна використовує слово Деруни.
Винятком є Тернопільська область, де цю страву оригінально називають Тертюхи.
Частина Львівщини та Івано-Франківської області ласує Тертими Пляцками.
Ближче до центральної частини країни їх вже називають Бараболяники.
На північному сході Рівненщини труть картоплю на Бульбаники, адже недалеко розташований кордон з країною, відомою усім своїми врожаями бульби.
Картопляники та картофляники труть на Рівненщині, Івано-Франківщині та у Чернівецькій області.
Жителі північних районів Рівненщини та Волині їдять Бацони

Те, з чого роблять деруни у Рівному та ближче до центральної частини країни, називають Картоплею.
А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садитиме Бульбу.
На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують Бараболі та Барабулі.
Закарпаття знову відзначилось: там садять Крумплю та Ріпу.
В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають Мандебуркою.
А на перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть Біб.
Товченим, смаженим та запеченим Бандзом ласують на межі Волинської та Рівненської областей.

Дітей приносить жителям Рівненщини Бузьок та подекуди Лелека. Щодо Бузьків, то цим словом “червононосих” називає майже уся Західна Україна.
Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі Боцюнів.
Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок Чорногузи.

Бульбу та Тертюхи на заході України здебільшого смажать на Пательні.
А вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають Палачінта чи Палачінтош.
Сковорода кажуть у Центральній Україні.
На межі Хмельницької та Чернівецької областей люди ставлять на вогонь Жаровню.
А на заході Тернопільської області місцеві жителі смажать бараболю на Ронделі.