Ретрити в горах, польоти на параплані, поїздка на «карпатському трамваї» та інші місця, про які ви могли не знати.
«Хата-Майстерня» стала таким собі контактним майданчиком, адже люди, які живуть у містах і потрапляють сюди, часто мають змогу побути в інших реаліях, зокрема поспілкуватися із місцевими, які виготовляють щось своє: шкарпетки, наливки, сири, та побачити, як це все робиться, пише Ukraїner.
[supsystic-slider id=739 position=”center”]
Це простір для комплексного навчання, де проводять тренінги, семінари, табори та ретрити. Тут кожен може побути собою: посеред гір, у комфорті та затишку.
Вигода
У карпатському селищі Вигода з населенням 3,5 тисячі осіб уже понад століття стартує маршрут однієї з унікальних, досі збережених вузькоколійних залізниць. Створена для перевезення деревини, вузькоколійка пережила дві світових війни та змінила безліч господарів. За цей час вона стала не лише промисловим, а й туристичним об’єктом, навколо якого нині активно розвивається інфраструктура.
Маршрут потяга починається у Вигоді і пролягає в горах, уздовж мальовничої річки Мізуньки. Туристичні поїздки відбуваються щовихідних. Є два варіанти маршрутів. Класичний, чотиригодинний – від Вигоди до станції Дубовий Кут і Мізунських водоспадів.
[supsystic-slider id=740 position=”center”]
Гірський маршрут разом із зупинками займає 8 годин – з Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий Кут, Солотвинське лісництво, Миндунок. Окрім прекрасних краєвидів за вікном, тут дивують і спеціальною театралізованою екскурсійною програмою, де багато пісень, історій та жартів.
Вигодська вузькоколійка, або «Карпатський трамвай», має ще одну особливість – пісня гурту «Піккардійська терція» під назвою «Старенький трамвай» написана саме для цього маршруту. Учасники гурту створили її після поїздки вузькоколійкою.
Луквиця
Карпатський авіатор Степан Красілич зробив у рідному селі Луквиця летовище та базу для навчання основ авіації. Щоліта тут проводять пластовий табір «Чота крилатих». Табір засновано понад десятиліття тому. Програма змінюється щороку відповідно до новообраної легенди. Серед обов’язкових гуртків: аеродинаміка, правила повітряного руху, парапланеризм, дельтапланеризм, авіамоделювання, будова й конструкція літальних апаратів, авіаційна метеорологія.
[supsystic-slider id=741 position=”center”]
Після засвоєння теорії та успішного проходження наземної підготовки учасники допускаються до польотів. Федерація парапланерного спорту України надала «Чоті крилатих» право присудження ступеня пілота-початківця. Тож табір дає молоді можливість стати на крок ближчими до неба.
У рамках табору Степан Красілич також проводить Всеукраїнській фестиваль мотопарапланеризму. Учасники мають змогу побачити пілотаж на парапланах, мотопарапланах, паратрайках, дельтапланах і мотодельтапланах.
Яворів
Здавна село Яворів на Гуцульщині прославляли своїми роботами народні майстри. Тут поширене писанкарство, вишивка та різьблення по дереву. Однак є в Яворові й дещо особливе. Це ліжники – ткані вироби з овечої вовни, зазвичай із візерунком, які мають пухнастий ворс з одного або двох боків. Їх ще називають гуцульськими ковдрами. Ліжники поширені в побуті: ними накривають ліжка, лави, вкриваються взимку.
У багатьох жителів Яворова вдома стоять верстати для ткання ліжників, тому місцеві змалечку залучені до роботи. Зараз виготовляють ліжники на будь-який смак: двоспальні, зі складними візерунками, різнокольорові.
[supsystic-slider id=742 position=”center”]
Туристів приваблює природа й пам’ятки Яворова. А на згадку про це місце гості часто купують ліжники. Популярні й хідники – вузькі килими на стіну чи підлогу. Їх також виготовляють із вовни на верстаті.
Архітектори зводять будинки за різними технологіями та постійно шукають натуральні матеріали. Зараз найбільш популярними є солома, коноплі, нафта та глина. Сюди приїжджають охочі переконатися у доцільності екологічних технологій, відчути матеріали на дотик.
Подружжя запрошує перфекціоністів пожити й зрозуміти, чи підходить їм така позиція і ставлення до речей.
