Погляд

Небезпеки ринку землі або Що ми все ж таки відкрили

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Нещодавно депутати Верховної Ради в кількості 259 голосів ухвалили закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Простими словами, колгоспну землю, яка перейшла селянам після розпаду СРСР і яку зараз можна здавати лише в оренду з липня 2021 року можна буде продавати.

Це рішення колег було в певній мірі аргументовано необхідністю отримання кредиту від МВФ, пише народний депутат від партії “Слуга народу”, іванофранківець Ігор Фріс.

Основні тези про які варто наголосити, щоб зрозуміти суть закону:
  1. До 2023 року буде діяти обмеження на купівлю землі – лише між фізичними особами громадянами України і не більше 100 гектарів в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тисяч гектарів і учасниками ринку стають українські юридичні особи.
  2. В перші два роки буде діяти заборона на продаж державної землі.
  3. Право іноземцям та іноземним компаніям купувати землю буде вирішене виключно за результатом всеукраїнського референдуму.
  4. Певні обмеження стосуватимуться купівлі землі, що розташована ближче 50 км. від державного кордону України. Це стосуватиметься визначеного кола осіб: іноземців, терористів та інших осіб, які включені в обмежувальні міжнародні списки.
  5. Законом встановлено переважне право орендаря на купівлю землі яку він орендує.
  6. Мінімальна вартість землі визначається в розмірі, не меншому, ніж нормативна грошова оцінка цієї землі.
  7. Банки зможуть стати власниками. Однак лише тоді, коли земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Такі ділянки банки повинні продати протягом двох років після отримання права власності.

Вважаю, щи ринок – це добре. Можливість реалізувати право власності гарантоване Конституцією – це правильний шлях. Так само, як і право на зброю.

Чи буде відкриття ринку в такій формі результативним, чи буде достатнім економічний ефект, на який розраховували, окрім отримання чергової фінансової ін’єкції від міжнародних кредиторів,  чи справді цей закон виявиться добрим для держави та громадян саме сьогодні – покаже час.

Я не буду обговорювати процедуру прийняття закону. Тут знайдеться багато експертів законодавчої процедури та норм регламенту, які скоріш за все будуть формувати звернення до Конституційного суду.

Мене, в першу чергу, цікавить саме правова природа та специфіка деяких прийнятих норм земельного та цивільного законодавства і як вони вплинуть на реалізацією права на землю.

А тепер по порядку.
1. Норми, які дозволяють переуступку першочергового права на купівлю

Законом визначено, що орендар має право на першочергову купівлю землі. Це правильно. Однак далі законодавець надає орендарю право передати переважне право на придбання ділянки іншій особі. А це жодним чином не співвідноситься з принципами переважного права, визначеними цивільним законодавством. Переважне право є виключним і не може нікому передаватися. Можливість передачі такого права значно обмежує права власника землі на вільне розпорядження нею і вносить суттєві ризики для ринку.

2. Банки

Це взагалі новела закону. В першій редакції про банки та їхні права на землю взагалі не йшлося. До другого читання, окрім банків, зацікавлені особи намагалися включити ще й кредитні установи. І лише після жорсткої позиції народних депутатів цього змогли уникнути.

У чому проблема з банками? У безконтрольності. І те що банки в більшості засновані на власності іноземців.

Поясню.

Банки зможуть стати власниками землі з першого дня запуску ринку, але, звісно, за умови, коли земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. При цьому такі ділянки банки повинні продати протягом двох років після отримання права власності.

Ось тут і криється небезпека – в деталях. Законом не передбачена процедура та органи контролю виконання банками цього обов’язку.

Звісно, законодавець передбачив, що у випадку невиконання обов’язку щодо продажу, така земля підлягає примусовій конфіскації, однак ані механізму, ані органу, який повинен здійснювати цю процедуру, в законі не передбачено. На відміну від того моменту, коли конфіскації підлягає земля, набута в порядку спадкування іноземцем. Тут виписано все чітко.

Виглядає, що в банках це свідомо забули. І банки, серед яких значний відсоток належить іноземним громадянам і компаніям, стають безконтрольними землевласниками.

3. Концентрація землі в одних руках не більше 100, а потім 10 тисяч гектарів

Тут взагалі сумно. Ані законом, ані технічно не встановлений контроль за пов’язаними особами – власниками землі. Процедуру такого контролю варто описати й визначити. Інакше в одних руках в інший спосіб знову зосередиться значна кількість землі.

PS.

Я не голосував за цей закон у першому читанні. Подав безліч правок, з яких деякі були прийняті. Але й зараз утримався б від прийняття закону в такій редакції.

Але є так, як є – ринок відкрито.

І зараз необхідно фахово опрацювати та внести відповідні правки до цього закону, аби забезпечити права та інтереси власників землі і тих, хто має намір ними стати.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.