Газета Люди Соціум

Заробітки без грошей. Як на Прикарпатті рятують людей від рабства

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Організована порностудія, рабство за борги, продаж власної дитини – минулого року на Франківщині порушили три кримінальні справи за торгівлю людьми. Нині, аби потрапити у таку халепу, не треба їхати за кордон.

Щоб у територіальних громадах знали, чим і як допомогти потерпілим односельцям, «Карітас Івано-Франківськ» проводить зустрічі і навчання.

Вислухати і допомогти

Разом з виконавчою директоркою благодійного фонду «Карітас Івано-Франківськ» Наталею Козакевич їдемо до Олешанської ОТГ.

У залі сільради чекають старости сіл, представники освіти й соцзахисту. Наталя пояснює, що до 2011 року велику частину роботи з допомоги людям, що потрапили у рабство, виконували громадські організації. Найпотужніша – Міжнародна організація з міграції (МОМ). Нині цими питаннями також займаються уповноважені особи у департаментах соцполітики ОДА та управліннях соцполітики РДА.

А коли децентралізація завершиться, ці повноваження перейдуть у тергромади. З 2020 року в ОТГ мають вміти протидіяти торгівлі людьми, виявляти постраждалих і допомагати їм. Аби громади швидше розібралися у всіх аспектах, Мінсоцполітики уклало договір з МОМ та «Карітас» про навчання у семи областях України.

«Якщо ви знаєте, що людина була на роботі за кордоном чи навіть у Франківську і її свободу обмежували, забирали паспорт, змушували понаднормово працювати, не виплатили гроші, то є ймовірність, що вона постраждали від торгівлі людьми, – говорить Козакевич. – Не завжди історії заробітчан є успішними. Тому перше, що очікуємо від представників громад, розуміння, що людям потрібна допомога – аби їх вислухали, допомогли пройти медичне обстеження, отримати матеріальну допомогу».

З 2004 року в «Карітасі» допомогли 205 постраждалим. Якщо на початку серед них переважали жінки, які потрапляли у сексуальну експлуатацію в Польщі чи Чехії, то нині це чоловіки, які були в експлуатації трудовій – у Польщі, Росії, навіть в Україні.

Нещодавно одна така дівчина закінчила у «Карітасі» навчання на курсах косметолога, і фонд придбав для неї все необхідне, щоб вона могла обладнати своє робоче місце. Зміг розпочати власну справу і хлопець із Калуського району, якого експлуатували у Польщі на ягодах. Він запозичив технологію, закупив посадковий матеріал, а «Карітас» купив йому зрошувальну систему.

За словами Наталії Козакевич, інколи МОМ оплачує медобстеження, лікування чи дорогі операції. А при порушенні кримінальної справи «Карітас» забезпечує для постраждалих адвоката.

Від горя й біди

«Жінка хворого на рак мозку чоловіка зі сльозами їхала додому в район з лікарні. До неї підсіла інша, просто запитала, чого та плаче, – розповідає Наталя Козакевич про один із випадків. – Вона втерлася в довіру, приходила на чай-каву. А потім вивезла жінку в Ірландію, де змушувала майже рік працювати на неї, прибирати офіси й не платила їй ні копійки».

Вдень жінка відпочивала, вночі її під охороною возили на об’єкт, вона його прибирала і ранком поверталася назад. Коли питала за гроші, то її запевняли, що все йде на картку чоловіка. Але контактувати не давали, мовляв, вони в Ірландії нелегально. Тож жінка навіть не підозрювала, що це – рабство.

Одного ранку її не забрали з офісу після прибирання. Там підняли шум. Але пощастило – підключили МОМ, ті купили жінці квиток в Україну. Тут вона опинилася біля розбитого корита – ті 10000 доларів, які позичила на операцію чоловіка, так і залишилися боргом разом із нарахованими відсотками.

«У торгівлі людьми все відбувається дуже чітко. Після торгівля зброєю і наркотиками – це третій за прибутковістю бізнес, – говорить Козакевич. – Я не зустрічала жодної історії, коли б людина, яка постраждала від торгівлі людьми, за кордоном чекала, поки їй знайдуть роботу. Якщо з Олеші чи Тлумача виїжджає мікроавтобус з людьми, він усіх розвозить цілеспрямовано. Ще до безвізу були випадки, коли від торгівлі людьми страждали й держслужбовці. Вони під час своєї відпустки їхали в Польщу на ягоди чи яблука і їх продавали за 10-15 запрошень. І одне таке запрошення потім продавали за тисячу-півтори євро».

За словами Козакевич, такі речі буде складно подолати без покращення соціальної та економічної ситуації в країні. Але якщо дитина приходить до школи і каже, що тато приїхав і нічого не заробив, вдома скандали, треба не бути осторонь і прийти на допомогу. Або сказати, до кого звернутися.

«Ніхто з нас і наших родичів не застрахований від таких випадків. У чужій країні з мовним бар’єром людина опиняється у глухому куті, – каже голова громади Богдан Двояк – У нас близько 15 % громади – на заробітках. В ОТГ є понад 300 бюджетників, а виробничих місць, якщо 100 назбираємо, то дуже добре. Ми шукаємо інвесторів і боремося за кожне робоче місце. Якби людина мала роботу, то не їхала б за кордон. Для цього треба запропонувати 7-8 тис грн на місяць. Люди б трималися. Поки ми цього не можемо».

Наразі в Олеші є відділ освіти і соціальних питань. На всю громаду – дев’ять соцпрацівників.

Наталя Козакевич додає, що враховувати важливо не лише потреби людини, що постраждала від торгівлі людьми, а й цілої родини. Зокрема, влаштувати дитину в садок, допомогти із заготівлею дров чи вугілля, підтримати, коли найважче.

Відтак, у кожній громаді мала б діяти колегія, група, міжвідомча рада чи комісія, яка приймає такі рішення. Для цього вже в березні відбудуться два тренінги для старост сіл та працівників різних підрозділів Тлумацької та Олешанської ОТГ.

Співпраця дає результати

Франківський «Карітас» розпочав роботу з ОТГ області у серпні минулого року.

«У новостворених ОТГ нині велику увагу приділяють розвитку інфраструктури, освіти, медицини, культури. Соціальні працівники надають допомогу літнім, перестарілим і одиноким. І часто до протидії торгівлі людьми не доходить», – говорить Наталя Козакевич.

Тож фахівці «Карітасу» їздять, зустрічаються із головами та їхніми заступниками. З Білоберізькою, Старобогородчанською, Верхнянською і Печеніжинською ОТГ вже вдалося налагодити співпрацю. Верхнянська ОТГ першою в області створила свою міжвідомчу раду. В її бюджеті минулого року заклали 5000 грн на друк листівок і виготовлення банерів для проведення профілактичної роботи.

«У Верхнянській та Старобогородчанській громадах за сприяння старост навчали людей, які збираються за кордон на роботу, як не потрапити до торгівців людьми, виявили двох потерпілих, направили до «Карітасу», – розповідає Козакевич.

Каже, Тлумацька ОТГ минулого року ще не мала фахівця з соціальної роботи й купувала послуги в РДА. А нині у громаді починають створювати свій центр соціальних служб.

«Голова Тлумацької ОТГ розповів про сусіда, якому в Чехії не заплатили за роботу. Він ледве повернувся і навіть не знав, що є постраждалим і може розраховувати на допомогу від держави та громадських організацій, – каже Наталя Козакевич. – Коли людина у кризі, треба щоб її хтось вів за руку, аби вона не здалася в процесі роботи із держустановами».

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.