Газета Люди

Валерій Твердохліб – людина тижня за версією “Репортера”

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Цього тижня «Репортер» відзначає реставратора, автора проєкту «Врятуймо скарби разом!» Валерія Твердохліба. Завдяки його ініціативі та наполегливій праці вже протягом 10 років місто отримує реставровані цінні експонати, які до того порошилися у фондо­сховищах.

Днями до вистав­кової зали обласного краєзнавчого музею із забуття повернулася скульптура Алоїзія Гонзаги – святого, шанованого у Європі, який вважається покровителем молоді й студентства, пише “Репортер”.

Відновлену скульптуру презентували франківцям до Дня студента. Тепер вона стане частиною постійної експозиції.

«Молодь міста отримала нового патрона, і ми хочемо, щоб він був у постійній експозиції, щоб усі охочі могли до нього прийти», – каже Твердохліб.

Власне, скульптуру Алоїзія відновила реставраторка Соломія Сашків-Олійник. Працювала цілий рік. За словами Валерія Твердохліба, роботи не були дороговартісними, але потребували кропіткої праці.

«Коштів значних не було потрібно. До того ж, в нас є постійний партнер, який підтримує реставрації фінансово, – Іван Гаврон. А інформаційно нас підтримав медуніверситет, адже їхні студенти вчаться поряд – у колишньому корпусі колегії єзуїтів, – розповідає Валерій Твердохліб. – Нам цікаво, щоб про проєкт «Врятуймо скарби разом!» дізналося більше людей, особ­ливо молодь. Хочемо, аби нашими знахідками цікавилися історики, краєзнавці, дослідники».

Розповідає, що скульптура Алоїзія Гонзаги довго зберігалася у фондах краєзнавчого музею. Коли ж побачили, що скульптура XVIII століття й належить до ордену єзуїтів, то зацікавилися історією, вирішили її розвинути, адже в місті були єзуїтські храми, школи називали іменами їхніх святих.

За словами Твердохліба, авторами цієї скульптури Алоїзія могли бути майстри з Європи. Однак її поход­ження невідоме, мають лише здогадки.

«Подібні скульптури були в Коломиї, але по фото видно, що вони – наші. Може походити і з катедри чи Тринітарського костелу, але теж не маємо підтверджень, – говорить Валерій Твердохліб. – Після того, як Тринітарський згорів, багато ікон і скульптур зберігали у Вір­менському костелі. Це було й останнім місцем перебування Алоїзія. Однак, звідки точно він туди потрапив – не знаємо».

Подібні пам’ятки роками стоять у фондах, і ніхто про них не знає й не чує. Натомість, реставратори хочуть, щоб вони стали об’єктами для досліджень.

«У нас багато матеріалів, різних експонатів: ікон, картин і скульптур, – каже Твердохліб. – У світі науковці такі речі описують, досліджують, а в нас – усе в занепаді. Колекції – малодосліджені. На території Прикарпаття є багато високоякісних скульптур, але багато й втрачено – атеїзм понищив».

Проєкт «Врятуймо скарби разом!» цьогоріч святкує 10 років. Його головна мета – популяризація та збереження сакральних пам’яток. За цей час відреставрували понад 100 творів, видали не один альбом, а цьогоріч ще планують організувати грандіозну виставку.

До ювілею проєкту 20 грудня у крає­знавчому музеї буде окрема виставка. Зокрема, мають виставити унікальну ікону Ісуса з «Тіней забутих предків», Богородицю з намистом, скульптури Алоїзія Гонзаги та Ігнатія Лойоли – зас­новника ордена єзуїтів, покровителя воїнів, який і сам був воїном. Закінчити реставрацію Лойоли планують вже наступного року.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.