Газета Люди Соціум Фото

Реабілітація через навчання. Як у Франківську жінки атовців змінюють фах і досягають успіху

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У Франківську з 2014 року на базі університету нафти і газу для учасників АТО та членів їхніх сімей організовують курси з перепідготовки. За фінансування міністерства закордонних справ Норвегії тут навчають, як розпочати власну справу.

Поряд з чоловіками вчаться й жінки. І досягають успіхів, пише “Репортер“.

З немовлям на руках

Мар’яна Калиняк-Гарматій пішла на курси з перепідготовки разом із чоловіком Володимиром під час другої вагітності. Була на останніх місяцях, тож чоловік вирішив її підтримати.

«Кіборг» Володимир Калиняк після війни так і не зміг знайти доброї роботи. Має інвалідність другої групи. Поки що перебивається тимчасовими підробітками.

«Спершу думали розпочати бізнес на двох, але чоловіку більше підходить працювати на когось. Я ж люблю активний спосіб життя, мені складно було сидіти в декреті, тому почала займатися хендмейдом», – говорить Мар’яна.

Наразі бізнес довелося відкласти. Разом поїхали на роботу до Польщі, аби заробити на квартиру за проектом «Соціум» для учасників АТО.

«На жаль, я в Україні цього заробити за короткий термін не зможу. Тому прийняли таке тимчасове рішення», – каже жінка.

Розмовляємо в неділю телефоном, лише цього дня у Мар’яни вихідний. Розповідає, що останні шість років не працює – перейшла з одного декрету одразу в інший. Старшому сину нині п’ять, донечці – півтора року.

У декреті почала займатися хендмейдом. Сидіти без діла не звикла, тож шукала, чим себе зайняти. Пішла на курси для молодих мам, потім – на курси фасилітаторства від програми Британської Ради «Активні громадяни». Весь цей час хендмейд залишався хобі. А потім дізналася про курси норвежців в університету нафти і газу.

«Спочатку брали лише учасників АТО, та оскільки хлопці не такі активні, то запрошували і їхніх дружин. У нашій групі було й кілька сімейних пар. Деякі хлопці під час курсів ще їздили на фронт. Жінки ж ходили більш справно, – говорить Мар’яна Калиняк. – Навчалися п’ять днів на тиждень по чотири години. Було цікаво та змістовно. Ми вивчали менеджмент, бухгалтерію, англійську, підприємництво. Трохи довелося пропустити через пологи, але навіть те, що я встигла відвідати, було дуже класним. Особливо практичні завдання з написання бізнес-планів і грантів».

Сертифікат про закінчення курсів з перепідготовки отримувала з місячною дитиною на руках. Каже, менеджмент і маркетинг, наприклад, дав знання з просування товару в інтернеті, яких якраз не вистачало. А ще – змогла написати і виграти грант у 650 євро від Карітасу та Міжнародної організації з міграції на купівлю обладнання для власної справи.

«З піврічною малою на руках я відбула два дні тренінгу, написала бізнес-план і разом із нею захистила – отримала вишивально-швейну машинку. Ідея була у пошитті еко-сумок для покупок з вишивкою та аплікаціями, щоб зменшити використання поліетиленових пакетів, – розповідає Мар’яна. – Я хочу розвивати хендмейд і надалі, аби речі ручної роботи цінувалися більше, щоб кожна річ була індивідуальною».

Зізнається, що нині для просування в інтернеті своєї Facebook-сторінки «Пухнастий дирижабль» потребує допомоги, бо з двома дітьми на все часу не вистачає. Тож шукає маму-ентузіастку, яка візьметься за просування продукції, а Мар’яна тим часом змог­ла б зайнятися виробництвом.

Жінкам потрібна допомога

Ірина Марко – досвідчена бізнес-леді. Вона вже 19 років очолює кадрову агенцію «Робота для всіх». Але коли чоловік Василь пішов на війну, бізнес відійшов на другий план. Каже, тоді ні про що інше думати не могла – постійно займалася збором передач на фронт.

«Василь пішов добровольцем у 2015 році. Служив у 128 бригаді, – говорить Ірина. – Це тяжко згадувати. Але є й хороші спогади. Мене там називають мама Іра, а його – дядя Вася-волонтер. Я їздила по селах і збирала для цілої бригади все, що треба – від цвяха і дошок до продуктів. Допомагали всі мої знайомі, клієнти, яким колись допомогла я. Той час, коли чоловік був на війні, працювала лише на його бригаду. Не могла відправити лише йому – збирала все на 42 чоловіків, бо що решта буде робити?».

Потім чоловік повернувся на роботу, а Ірина не могла знайти собі місця. Каже, жінкам реабілітація потрібна не менше, ніж чоловікам. Коли дізналася про курси перепідготовки, пішла одразу.

«Потрібне було якесь перезавантаження. Сподівалася вийти з тієї кризи, – каже Ірина Марко. – Чоловік на роботі, а я не могла прийти до себе. У мене давно була ідея розпочати курси офіціантів, але це видавалося чимось нереальним. На курсах мені сказали, що все можливо».

Каже, в місті є купа закладів і офіціанти дуже потрібні. Крім того, вона часто пот­рапляє в різні казуси з офіціантами, тому хотіла покращити сферу обслуговування.

«В сезон кадрова агенція може отримувати до 30 замовлень на офіціантів, а їх нема. Але розпочати такі курси не вистачало знань і впевненості, – говорить жінка. – На цих курсах нас наче до життя повернули. Ми прийшли розгубленими, нас вичухали і показали, як йти. Хто хотів – взяв. У грудні 2017 ми закінчили курси, а в лютому вже я запустила курси офіціантів. Запустили рек­ламу, перечекали і стартували. Нас навчили, як можна так зробити, щоб не вкладати великі кошти. Це мені найбільше сподобалося. Бо завжди є сумніви, що не вийде, не окупиться… На роздаткові матеріали, рек­ламу та чай-каву витратили до 3000 грн, які відбилися одразу».

Каже, для старту потрібні лише знання і бажання. За цей рік було вже три випуски школи офіціантів. Три тижні – щодня інтенсивне навчання і практика в закладах. Максимальна група – шість людей. Курси офіціантів проходили і власники ресторанного бізнесу. І якщо дотримуватися всього, чого навчають, то сервіс мав би бути супер, але тут грає роль ще й людський фактор.

Навчання долає страх

Ольга Попович, кураторка проекту з перепідготовки, каже, що проект дозволяє не тільки отримати нові фахові знання, а також пройти соціально-психологічну адаптацію та отримати допомогу з працевлаштування.

Після курсів учасники отримують спільний диплом міністерства оборони Норвегії та міністерства закордонних справ Норвегії, Свідоцтво про закінчення курсу та спеціальний сертифікат від університету нафти і газу та Nord-університету.

«Зараз є багато вузькоспеціалізованих курсів для учасників АТО. Але наш проект дозволяє повністю підготувати військового – готового до нового життя. Крім того, у проекті передбачена квота для членів сім’ї – можна подолати страх до чогось нового і разом з дружиною чи чоловіком, вийти із зони комфорту і навчатись новій справі», – говорить Ольга Попович.

Якщо курс з перепідготовки пройшов вдало і Міжнародний фонд соціальної адаптації задоволений роботою, університет кожного семестру підписує новий договір про співпрацю з норвежцями.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.