Історія Люди

Цей день в історії, 8 вересня

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Міжнародний день солідарності журналістів. Проводиться за рішенням ІV конгресу Міжнародної організації журналістів (МОЖ), що відбувся в травні 1958 року у Бухаресті, в пам’ять про чеського журналіста Юліуса Фучика, страченого гітлерівцями 8 вересня 1943 року.

Міжнародний день грамотності. Відзначається з 1967 року за рішенням 14-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО за підтримки Всесвітнього конгресу міністрів освіти з питань ліквідації неписьменності в день його урочистого відкриття 8 вересня 1965 року.

День солідарності міст Всесвітньої спадщини. Відзначається з 1995 року в день створення Організації міст Всесвітньої спадщини (1993) – міжнародної недержаної некомерційної організації, головним завданням якої є сприяння виконанню Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини та Хартії про охорону історичних міст. Організація налічує понад 200 міст, на території яких розміщені пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

День АСЕАН (Асоціації держав Південно-Східної Азії). Відзначається щороку в кожній із 10 країн, що входять в асоціацію, в день її створення (1967).

День Незалежності Республіки Македонія. Національне свято.

Події дня:

95 років тому (1919) у Києві почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої наради («Особое совещание») при головнокомандувачі А. Денікіні. Головна мета агітаційної роботи – боротьба з «українством». Методи – видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.

85 років тому (1929) у Харкові відбулися святкування у зв’язку з підготовкою до призову молоді на військову службу: у Профспілковому саду у контексті «Дня призовника» було скликано мітинг та організовано народні гуляння. Гаслом призовної кампанії проголошено «Жодного синка непмана, глитая, поповича у Червоній армії!». У м. Стрий цього дня теж святкували, але не черговий призов, а Свято українських хліборобів, організаторами якого виступили повітовий Союз «Кооператив» та філія «Сільського господаря».

75 років тому (1939) газета «Правда» надрукувала промову німецького канцлера Адольфа Гітлера у рейхстазі.

70 років тому (1944) радянські війська вступили на територію Болгарії.

45 років тому (1969) Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про заходи посилення паспортного режиму і обмеження прописки громадян в місті Севастополі», якою встановлювались додаткові перешкоди у переселенні кримських татар на територію півострова.

25 років тому (1989) у Києві розпочався (тривав до 10 вересня) Установчий з’їзд Народного руху України за перебудову. 1109 делегатів представляли близько 280 тис. членів. Головною метою своєї діяльності Рух визначив «відновлення парламентським шляхом державної незалежності України, побудову демократичного й гуманного суспільства, в якому буде досягнуто справжнє народовладдя, добробут народу й умови для гідного життя людини, відродження та всебічний розвиток української нації, забезпечення національно-культурних потреб усіх етнічних груп республіки». Головою Руху обрано Івана Драча. Організації НРУ існували в усіх областях України. На виборах до рад всіх ступенів НРУ виступив найбільш серйозною опозицією до Компартії України.

Ювілеї дня:

540 років від дня народження Лудовіко Аріосто (1474–1533), італійського поета, одного з найяскравіших представників Високого Відродження. Автор п’єс, латинських віршів у дусі Горація, Тібулла, Овідія. Найвідоміший твір – поема в октавах «Несамовитий Орландо», в якій відбилися ідеї доби Відродження з його життєрадісністю, культом краси, кохання та релігійним скептицизмом. З творами Аріосто був знайомий Тарас Шевченко (є згадка про нього в повісті «Варнак»).

115 років від дня народження Георгія Густавовича Вегмана (1899–1973), українського архітектора. З 1964 року викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Серед споруд – житловий район Промінь у Харкові, реставрація та відбудова селища заводу ім. В.Л. Войткова в Керчі, житлові будинки на Театральній площі в Маріуполі. Кіноконцертний зал ім. М. Глинки в Запоріжжі та ін. Автор наукових праць і статей з проблем архітектури

115 років від дня народження Акіко Секі (1899–1973), японської співачки, хорового диригента і музично-громадської діячки. Організатор Центрального токійського хору – «Співучі голоси Японії».

100 років від дня народження Павла Юхимовича Ключини (1914–1972), українського поета-байкаря. Автор збірок «Кропива», «Лев, Осел та Заєць», «Нові байки», «Солов’ї та жаби», «Муха на пасіці» та ін. Майстер байки-мініатюри.

100 років від дня народження Ірини Іллівни Трегубової (1914–1994), українського кінооператора. Брала участь у створенні стрічок: «Подвиг розвідника», «Назар Стодоля», «Далеке і близьке», «За двома зайцями» та ін.

90 років від дня народження Любові Григорівни Шевцової (1924–1943), члена штабу підпільної комсомольської організації «Молода гвардія», Героя Радянського Союзу.

80 років від дня народження сера Пітера Максвелла Девіса (1934), британського композитора і диригента, майстра королівської музики. Один із провідних композиторів сучасної Великобританії.

Роковини смерті:

100 років з дня смерті Петра Миколайовича Нестерова (1887–1914), російського військового льотчика, штабс-капітана. Засновник вищого пілотажу. У серпні 1913 року на Київському летовищі вперше в світі зробив на літаку замкнену петлю (петля Нестерова). У 1913–1914 рр. взяв участь у першому в історії авіації груповому польоті за маршрутом Київ – Остер – Ніжин – Київ, здійснив рекордні перельоти Київ – Одеса – Севастополь і Київ – Гатчина. Під час 1-ї світової війни воював на Південно-Західному фронті, зробив 7 бойових вильотів. Загинув у бою, вперше застосувавши повітряний таран і знищивши австрійський літак. Похований у Києві.

65 років з дня смерті Ріхарда Штрауса (1864–1949), німецького композитора і диригента, члена АМ у Берліні. Представник експресіонізму і неокласицизму. Автор симфонічних поем «Макбет», «Дон Жуан», «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля», «Дон Кіхот», опер «Саломея», «Електра».

20 років з дня смерті Теренса Янга (1915–1994), британського кінорежисера, творця перших фільмів про Джеймса Бонда.

Write A Comment