Уродженці Станиславовова. Степан Масляк – українсь­кий поет, перекладач, музи­ко­знавець

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Степан Масляк (1895-1960) – українсь­кий поет, перекладач, музи­ко­знавець.

Народився 19 листопада 1895 року в Станиславові. Його батько Володимир Масляк – український письменник, сатирик, перекладач.

Степан Масляк, новини Івано-ФранківськСтепан у 1912 році з відзнакою закінчив Бучацьку державну гімназію. Його однокласником був Іван Балюк – у майбутньому поет, громадський діяч, четар Легіону Українських січових стрільців.

У 1915-1916 роках Степан Масляк служив у австрійській армії. Брав участь у визвольних змаганнях.

Відтак Степан навчається на філософському факультеті Українського таємного університету у Львові та водночас – на педагогічному відділенні консерваторії.

Читайте також: Уродженці Станиславова. Артур Кольник – художник, графік, ілюстратор

Рятуючись від переслідувань польської поліції, у 1924 році Масляк емігрував до Чехії. В 1928 році у Празі закінчив Український вищий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова, здобув там ступінь доктора музикознавства.

Відтак працював учителем.

Був членом літературного об’єднання «Гроно». У 1920-х публікував свої твори в журналах «Вікна», «Нова культура», «Нові шляхи».

1945 року повернувся до Львова. З грудня 1946 по 1960 рік працював у Львівському університеті імені Івана Франка. Був старшим викладачем чеської та словацької літератур, польської, словацької і чеської мов, заступником декана філологічного факультету.

Степан Масляк починав як поет. Його поезії переважно революційно-агітаційного, громадського звучання.

У поемах «Іздці» (1915), «Пролом» (1934) виявив схильність до політичної сатири. У 1955 році Степан Масляк написав повість «Будинок здоров’я» про долю інтелігенції в Галичині, окупованій буржуазною Польщею. Крім того, досліджував творчість чеських письменників Ярослава Гашека, Івана Ольбрахта.

Степан Масляк – автор понад 15 лібрето до опер, серед яких – «Русалка» Антоніна Дворжака, «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта, «Ромео і Джульєтта» Шарля Гуно.

Читайте в Репортері: Уродженці Станиславова. Антін Баландюк – композитор, січовий стрілець, воїн УГА

Був редактором підручника польської мови для середньої школи.

Крім того, Масляк перекладав на польську мову твори українських поетів Павла Тичини, Максима Рильського, Наталії Забіли, а також російських – Самуїла Маршака, Олексія Суркова та інших.

Багато перекладав з польської, чеської та інших мов. Найвагомішими його перекладами з чеської є романи – Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» та Івана Ольбрахта «Микола Шугай, розбійник».

Помер Степан Масляк 8 грудня 1960 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Автор: Роман Діда

Інформація зібрана з різних джерел

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

Косів мацеви_6
Екскурсія_3_facebook_event_cover
знімок2
ОСТАННІ НОВИНИ
дні здоровя
У чотирьох громадах Прикарпаття наступного тижня проведуть "Дні здоров'я"
плитка
Плитка у ванній: як порахувати кількість і не переплатити
київ
У Києві через ворожу атаку постраждали троє людей, серед них дитина
танки
За минулу добу ворог втратив 2280 солдатів – Генштаб ЗСУ
загиблі 6 листопада
Прикарпаття втратило ще чотирьох захисників
оберіг
У Франківську відкриють виставку Нікіти Тітова та презентують благодійний календар
пласт
У Франківську затвердили програму підтримки «Пласту» на 2026-2031 роки
укд
У Франківську відбувся V Прикарпатський юридичний форум
котельня 3
У Франківську запрацювала нова котельня - тепло в ліцеї №3, 5 та 11 обіцяють подати до понеділка
собака 3
З травмою та ланцюгом: на Коломийщині знайшли пораненого собаку
дбр
«МастерШеф» замість лікування: офіцерку з Коломиї підозрюють у незаконному отриманні майже 250 тис грн
kaskadyk
У Франківську створили дитсадок «Каскадик»: куди зникла «Зозулька» та що із забудовою на Стуса
Прокрутка до верху