Мінімалка ростиме, щоправда, не так різко, як зарплати вчителів і медиків. Стипендії збережуть, а надвисокі пенсії й далі не платитимуть. Україна вже має проект бюджету на наступний рік. Кому з якими цифрами жити?
Цього року, як ніколи, проект бюджету був оприлюднений вчасно – ще в середині вересня документ розмістили на сайті Верховної Ради.
Основні цифри такі. Доходи – 706,26 млрд грн. Це на 17,3 % більше, ніж у 2016-му. Видатки виростуть майже на 15 % – до 775,26 млрд грн. В уряді розраховують на ріст ВВП у 3 %, інфляцію 8,1 %. Курс гривні до долара – 27,2.
Почнемо з того, що найближче кожному з нас, – соцстандартів.
Мінімалка. У 2017 році мінімальну заробітну плату планують підняти тричі: з 1 ічня до 1 600 грн, з 1 травня – 1 684 грн, з 1 грудня – 1 762 грн. Тут є одна деталь: у бюджеті-2016 було закладено, що мінімальна зарплата до кінця року підніметься до 1550 грн, але у травні Рада вирішила з 1 грудня збільшити її до 1600. Тож виходить, що оте перше підвищення просто прийде на місяць швидше.
Також у наступному році уряд пропонує тричі піднімати прожитковий мінімум: з 1 січня 1 544 грн, з 1 травня – 1 624, з 1 грудня – 1 700. Планують також збільшити виплату при вагітності та пологах на 170 грн. Для малозабезпечених сімей розмір соцдопомог планують підняти на кожну дитину у віці від 0 до 13 років на 250 грн, а від 13 до 18 – на 500 грн.
Пенсія. Витрати на Пенсійний фонд пропонують збільшити на 7,3 % – до 156,2 млрд грн. Прожитковий мінімум для недієздатних, який по суті є основою для визначення мінімальної пенсії, збільшиться з 1 247 грн до 1 312, а до кінця року він має становити 1 373 грн. Тут додамо, що разом з бюджетом до парламенту внесли ще кілька пов’язаних проектів законів. Одним з них пропонується продовжити ряд пенсійних обмежень. Не виплачувати пенсії / щомісячне довічне грошове утримання особам, які працюють на посадах членів уряду, нардепів, прокурорів, держслужбовців і т. д. А також обмежити максимальний розмір пенсії – 10 тис. 740 грн. Лишаються й обмеження на виплати пенсій для працюючих пенсіонерів – 85 %.
Стипендії. Студенти можуть заспокоїтися – стипендії збережуть. У бюджеті-2017 на них закладено майже 4 млрд грн. Але пропонують нову систему – поділ на академічні та соціальні. Соціальні будуть виплачувати студентам, виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні. Гарантоване право на такі стипендії матимуть сироти.
Академічні пропонують виплачувати студентам за значні успіхи у навчанні та / або наукову діяльність.
Зарплати вчителів і лікарів. Гучні заяви прем’єра про підвищенням зарплат вчителів та медиків чули, напевно, всі. Як же воно має виглядати? У бюджеті, направду, закладено, що розмір зарплат вчителів буде збільшено на 33,5 %. Як пояснила міністр освіти Лілія Гриневич, МОН планує підвищувати зарплати залежно від категорії вчителя. Усі педагогічні працівники, які зараз перебувають між 8 і 12 розрядом, мають піднятися вгору в тарифній сітці на два розряди. Таке просування дасть можливість підвищити зарплату на суму від 500 до 800 грн. Додатково відбуватиметься підвищення заробітної плати для всіх бюджетників – через підвищення мінімальної заробітної зарплати. Таким чином зарплата вчителів наступного року зросте приблизно на третину.
Із медиками складніше. Загалом в уряді говорять про підйом на 20 %. Прем’єр навіть навів приклад: лікар-терапевт, дільничний вищої категорії, заробітна плата станом на травень 2016-6 275 грн, з 1 січня – 7 082. Міністр фінансів Олександр Данилюк трохи пізніше заявив, що до кінця року такий терапевт буде отримувати 7 910 грн. Але така зарплата буде не всюди, а лиш у пілотних регіонах з реформування медичної системи.
Пріоритети. Найбільше витрат у бюджеті передбачено на нацбезпеку та оборону – 129,3 млрд грн, чи 5 % від ВВП.
МВС отримає 46 млрд 140,2 тис., тобто на 12 % більше, ніж цього року. На Нацполіцію піде 15,5 млрд. грн.
Бюджет Міноборони може зрости на 15 % – до 64 млрд грн. З них десь 6,3 млрд передбачено на зброю та техніку, на забезпечення і підготовку військ – 51,9 млрд, на лікування та реабілітацію військових – 1,92 млрд.
Видатки Генпрокуратури теж виростуть – з 3,31 до 4,56 млрд.
На Верховну Раду виділять майже мільярд.
Збільшуються видатки і Мінкульту – на 25,5 %, тобто до 3,354 млрд. Міністерству молоді та спорту пропонують виділити 1,692 млрд грн, що більше на 19 %. Особливу увагу обіцяють паралімпійцям – на їх підготовку закладено 329,91 млн.
Не планують шкодувати грошей на антикорупційні органи. Так фінансування НАБУ хочуть збільшити на 58 % – до 773,556 млн. Агентство з запобігання корупції може отримати 577,819 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура – 105,43 млн замість 74,89 млн.
І – податки. В уряді розраховують на зростання податкових надходжень від підприємств і населення: відповідно на 19 % і 14 % (або на 9,1 і 7,8 млрд грн).
Ще планують підвищити всі види акцизів, ввізні мита та інше. Уряд також зареєстрував у Раді законопроект, що вносить ряд змін до Податкового кодексу. Згідно з ним, акцизи на пиво й міцний алкоголь можуть бути збільшені на 20 %, на виноробну продукцію та слабоалкогольні напої – на 12 %. Також пропонується підвищити специфічну ставку акцизу на тютюнові вироби – на 30 %.
