Цього разу «Репортер» відзначає Тараса Прохаська, якого комітет національної премії імені Шевченка обрав лауреатом у номінації «література» за збірку есеїв «Так, але…».
Також серед тих, що отримають відзнаку, і опера «Йов», співавтором якої є ще один франківець – Роман Григорів, пише Репортер.
Фото: Катерина Москалюк
У номінації література цього року премія дісталася одразу двом переможцям – Тарасові Прохаську та Маріанні Кіяновській – за збірку поезій «Бабин Яр. Голосами». До речі, книжка Прохаська «Так, але…» отримала також відзнаку «Книга року BBC-2019» у номінації есеїстика.
«Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу, бабінтон і зельбсферштендліх тощо, – охарактеризував збірку інший відомий український літератор Олександр Бойченко. – А також про те, що спати треба уважно, снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне. Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження. І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього слова».
«Складно зрозуміти, що ця премія взагалі означає в українській літературі, складно знайти тут своє місце, – сказав сам Прохасько у ефірі Громадського радіо щодо Шевченківської премії. – За переліком тих, хто став лауреатами премії, відчуваю, що відбулась якісна зміна у самому підході до кандидатів, виборі претендентів. Думаю, що людей, гідних цієї премії, завжди достатньо. Справа лише в тому, які кожного року пріоритети, категорії. Цього року змінились якісь критерії, але це не означає, що ті, хто обрані, тепер є найкращими з усіх, хто існує».
Втім, якими б не були сумніви чи перестороги, маємо добрий результат – письменник, журналіст, представник станіславського феномену Тарас Прохасько отримав від держави визнання, яке і без того давно має серед українців. Його книжки читають, авторські колонки жваво обговорюють, хтось захоплюється, а хтось ненавидить – усе, як і годиться у знакових сучасників.
Загалом Шевченківська премія вважається однією з найвищих державних нагород для діячів культури. Нагадаємо, минулого року лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка став ще один франківець – директор драмтеатру Ростислав Держипільський – як режисер-постановник вистав «Енеїда», «Вона – земля», «Нamlet», «Оскар і Рожева Пані».
Читайте: Мешканці Чернівців домагалися госпіталізації здорової дружини чоловіка, що хворий на коронавірус (ВІДЕО)
Наразі рішення комісії чекає ще на затвердження президента. Лауреати премії Шевченка отримують диплом, почесний знак лауреата та грошову премію, розмір якої щороку визначає президент.
У 2019 році розмір премії був 240 тис грн. Скільки лауреати отримають цьогоріч, наразі не відомо, адже відповідного указу президент ще не підписав. У попередні роки такий указ з’являвся 7 березня – до річниці з дня народження Тараса Шевченка.
А ми вітаємо Прохаська вже!
