Відкриття громадського ресторану з сотнею власників заплановане вже на грудень. Ще досі є скептичні думки, багато хто не розуміє, як воно виглядатиме, як працюватиме і взагалі для чого воно місту. «Репортер» спробував розібратися достеменно.
Юрій Филюк. Один із засновників ініціативи «Тепле місто», а також ініціатор ідеї «Urban Space 100» (міський простір). Каже, просто озвучив ідею у розмові з друзями, мовляв, класно було б скинутись і за ці гроші відкрити ресторан. Так, слово за слово і зрозуміли, що це можливо втілити.
Братислава. Перший приклад громадського ресторану франківці побачили у столиці Словаччини. На площі у 400 м2, в єдиному просторі, вміщувався магазин дизайнерських речей, книжок і кав’ярня. Ще там проводять презентації чи концерти. І все це — без стін. І відвідувачі там дуже різні — від солідних чоловіків у краватках до неформальної молоді.
«Було відчуття, що це таке інтелектуальне місце, де збираються продуктивні, виховані на якихось цінностях люди, — каже Юрій Филюк. — Коли ми це все побачили, то пазл зійшовся і ми вирішили, що також будемо робити таке в Івано-Франківську».
Грушевського, 19. У приміщенні колишнього Дому офіцерів на площі 150 м2 і буде той майбутній ресторан. Старий будинок в історичній частині міста, зі стінами з австрійської цегли та високими чотирьохметровими стелями, якраз підходить. Що важливо, каже Юрій Филюк, там є можливість облаштувати всі умови для людей з обмеженими можливостями. Відкриття планують на грудень.
Простір. Він буде заповнений дизайнерським магазином, де продаватимуть оригінальні речі, виключно від українського виробника. За вікнами-вітринами будуть посадочні місця, а на час презентацій чи концертів — зручна сцена. Посадочних місць по залу буде чимало. Є навіть ідея з одним спільним столом для всіх. Дружньо, тепло.
Кухня обов’язково буде відкритою За тим, що там твориться, можна буде спостерігати як з боку, так і зверху — з другого поверху. Отака стовідсоткова чесніть та демократичність.
Громадське радіо. Наступний грандіозний проект «Теплого міста» на базі урбан-ресторану — громадське радіо. Тут не буде власника та політики, бо все належатиме громаді. Такого в Україні ще нема. Якщо все вдасться, то Франківськ буде першим. Поки для радіостудії розрахували приміщення. Аби її обладнати та запустити, треба під 100 тис. доларів. Филюк впевнений — як зібрали гроші на ресторан, то й сюди зберуть.
Партнери. Їх має бути 100. Це люди, які добровільно віддають тисячу доларів на облаштування ресторану та автоматично стають партнерами проекту. Ці гроші не повертаються. Партнерів вже є 85.
За словами Юрія Филюка, ніхто нікого не шукав принципово.
«Ми не продаємо участь у проекті. Єдине, що робили, то лише розповідали про ідею, — говорить він. — Спершу друзям, потім пресі. Партнери долучаються самі».
Голосування. Партнери матимуть можливість голосувати за якийсь соціальний проект розвитку міста, тобто у що саме вкладати зароблені гроші з ресторану. Для голосування обов’язкова фізична присутність. Тобто хто присутній, той і голосує. Для цього партнери збиратимуться чотири рази на рік.
100 тисяч доларів. Саме стільки грошей має зібрати проект. Всі кошти підуть на відкриття закладу. Хоча, за словами Филюка, насправді треба більше — 150 тис.
Де шукатимуть решту? Юрій Филюк розповідає, що на сайті «Urban Space 100» відкрили розділ — партнери проекту.
«Це бізнеси, які готові частково закривати нам якісь моменти безкоштовно чи по собівартості, — пояснює він. — Зараз у нас уже є дизайнер, готовий працювати безкоштовно. Це вже скорочення витрат. Ще одна партнерська компанія готова безкоштовно надати програмне забезпечення на 30 тис. грн. Будемо пропонувати нашим франківським забудовникам також виступити партнерами — надати працівників».
Зиск. Для партнерів — жодного. «Це люди, компанії, які вірять у розвиток свого міста і вірять, що це один із потужних способів його розвивати, — стверджує Филюк. — Про що можна говорити, якщо серед партнерів є люди, які жодного стосунку до міста не мають? Франківці, які зараз живуть в інших містах, країнах можна зрозуміти. Вони хочуть підтримати своє рідне місто. А люди, які ніколи тут не жили і дають на нього гроші? Ми їх перепитували — чи усвідомлюють вони, що вкладають гроші у розвиток чужого міста? Відповідали, що вкладають гроші у розвиток країни».
Прибуток. За словами Филюка, одразу з першого місяця, коли ресторан почне заробляти, ці гроші вже будуть розподіляти на проекти.
“Поки ресторан не запрацював, не можна точно сказати, скільки він може дати, але я надіюся на 50 тис. грн. в місяць”, — говорить Юрій Филюк.
Користь місту, людям. Вона має навіть кілька рівнів. Перший — генерування коштів на проекти розвитку. Друге — створення майданчика для інтелектуального простору, де люди можуть зустрічатися, спілкуватися, народжувати якісь ідеї, проекти. Це, за словами Филюка, навіть важливіше, ніж перша ціль. І третє — це ще один крутий приклад, як громада може об’єднуватися та робити якісь спільні потужні речі.
