Право на свіже повітря

Стою на зупинці з дитиною. Чекаю маршрутку. Поруч молодий чоловік запалює цигарку, курить. Вітер жене дим якраз у наш бік. Підхожу, питаю: «А ви не знаєте, що на зупинках курити заборонено?». Чоловік здивований, наче не розуміє. Прошу відійти. Пояснюю – дим йде на дитину. Не вступається, далі курить. Тепер уже з обуренням кажу, що не хочу дихати тютюновим димом, а тим більше, щоб цим дихала моя дитина. Реакції – нуль. Під’їжджає автобус. Виявляється, нам ще й по дорозі. Чоловік швиденько докурює цигарку і разом з нами сідає в автобус…

Такі випадки в Івано-Франківську не рідкість і, напевно, не лише в нашому місті. Курців на зупинках зазвичай вистачає. Винятком не є дитячі та спортивні майданчики, парки.

А закон про заборону куріння, до речі, є. Якщо хтось не знав чи забув. Діє з 16 грудня 2012 року. Звучить так: Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів».

Ось перелік місць, де палити заборонено:

у ліфтах і таксофонах;

у приміщеннях та на території зак­ладів охорони здоров’я;

у приміщеннях та на території нав­чальних закладів;

на дитячих майданчиках;

у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту.

у під’їздах житлових будинків;

у підземних переходах;

у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

у приміщеннях гуртожитків;

в аеропортах та на вокзалах.

Так держава захищає права некурців на чисте повітря. Далі черга за кожним громадянином. Законослухняний – добре. Ні – тоді за тебе береться міліція. Ну, мала б узятися.

В Івано-Франківську до охорони громадського порядку в середньому на добу залучаються 55-65 працівників міліції. Патрулюють вулиці міста, парки, площі. Фіксують правопорушення. Щодо куріння у невстановлених місцях з початку року склали 369 протоколів, повідомляє сектор зв’язків з громадськістю УМВС в Івано-Франківській області. Працівники міліції затримують правопорушника, якщо пощастить, то він обій­деться лише попередженням, якщо ж ні, то складають протокол. Потім той протокол направляють до суду, і вже суд встановлює штраф. За статтею 175 ч. 1 куріння тютюнових виробів у місцях, заборонених законом, тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто якщо покурили там, де не можна, то повинні заплатити від 51 до 170 грн. Повторне порушення обійдеться дорожче: від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів – 170-340 грн. Найбільше курців-порушників затримують у вихідні дні.

Ведеться контроль і за продажем цигарок неповнолітнім. З початку року служба кримінальної міліції Івано-Франківська склала 10 таких протоколів…

«Репортер» походив вулицями Франківська, поговорив із мешканцями.

Анатолій – курець із тридцятирічним стажем. Зізнається, шкідлива звичка позначилася на здоров’ї. Не раз пробував кидати. Не виходить. Закон про куріння намагається не порушувати. Навіть більше, вважає, що заборона куріння в громадських місцях має бути жорсткішою.

«З власним здоров’ям можеш робити, що хочеш, аби лиш це не шкодило іншим, – каже чоловік. – Потрібно відводити окремі місця для куріння у місті. А не ходити по вулицях і палити там, де тобі заманеться».

Інші курці обурюються, кажуть, що їх і так уже притиснули. А деякі просто ігнорують заборони.

Як на це реагують мешканці міста, що позбавлені шкідливої звички? Питаємо у жінки на зупинці, як вона ставиться до того, що поруч щойно палив чоловік. Каже – негативно. Але зізнається: якби ми не звернули на це увагу, то й не помітила б. Цікавились, чи роб­лять зауваження курцям. Здебільшого відповідають, що ні. Пояснюють це небажанням почути негатив у свій бік. Простіше – побоюються.

У прес-службі обласної міліції радять у такому разі одразу телефонувати 102 і повідомляти про порушення. Однак для цього треба знати ім’я, прізвище або ж сфотографувати людину. Але навряд чи людина, яка порушила закон, назве своє ім’я, а тим більше буде вам позувати.

Можливо, варто діяти інакше. Не людям, а владі. У місцях, де куріння заборонено встановити відповідні таб­лички чи написи. Поряд з вивіскою «Куріння заборонено» навряд чи хтось підкурить. Однак, це виявляється теж не так просто.

«Ми не можемо на кожній зупинці встановити табличку «Куріння заборонено», – стверджує керівник КП «Муніципальна інспекція з благоустрою» Степан Кукула. – Мені здається, це ще не на часі у нашій державі».