Гроші Статті

Розвиток в кредит. Чому Франківськ позичає 500 мільйонів і як їх віддаватимуть – Вікторія Сусаніна

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
31 депутат міськради підтримав рішення дозичити на розвиток Франківська ще 500 мільйонів. Кредит беруть до 2023 року.

Чи потрібні такі витрати і як потім це все виплатити й не влізти у більші борги, «Репортеру» розповіла заступниця міського голови та очільниця фінансового управління Вікторія Сусаніна.

– Пані Вікторіє, минулого року Франківськ взяв кредит на 300 млн грн. Вже тоді знали, що доведеться брати ще?

– Ми знали, що грошей не вистачить. Основний акцент зробили на автобусах – 160 млн спрямували на їх закупівлю, 90 млн на міст, а різницю – на всі інші витрати. Ми розуміли, що цих грошей не стане, і коли приймали міський бюджет, то вже йшлося, що бюджет – з дефіцитом. І вже тоді були експерти, які казали: як ми будемо його перекривати, як збираємося вижити?

Пройшло дев’ять місяців, місто живе, розвивається, критичної загрози нема, тож прийняли рішення ще на 500 млн. Але взяли кредит трохи на довше – на чотири роки, а не на три, бо й сума більша.

– Куди підуть гроші?

– Треба доінвестувати в автобуси, добудувати міст, зробити розв’язки. Це основ­ні акценти. Крім того, як я і озвучувала на сесії, – школи, садочки: на Крихівецькій треба добувати, «Подоляночку» на Хоткевича, опришівську школу, школу на Пасічній, у мікрорайоні Каскад не вистачає шкіл. Це все – інвестиції.

Хоч долар і стоїть на одному місці, ціни ростуть. Ми не знаємо, скільки ще долар буде утримуватися, але думаємо, що стрибок буде серйозним. Цього року бюджет планувався з курсом 27,5 грн за долар, а зараз він 24 грн. На наступний рік закладали 28 грн за долар, а який він буде насправді – ми не знаємо. Індекс інфляції теж планувався, що цього року, що наступного – 7 %. А інфляція навіть сильніша, при тому, що долар тримається.

У бюджеті Франківська дірка на півмільярда – усі деталі

Залазити в кредити, звісно, не треба, та коли хочеш мати хорошу інвестицію в місто, то треба залучити гроші й відповідно створити цю інвестицію. Якщо врахувати, що в нас недосконала формула по освіті, по медицині, то цього року мусимо дофінансувати 120 млн грн. Тобто, треба з автобусів чи садочка забрати і дати на зарплати. Те саме з харчуванням і стипендіями. Крім того, пільговий проїзд, який раніше відшкодовував держбюджет, залишили на нас. Якби його нам відшкодовували, то зекономлені кошти ми могли б вкладати в автобуси. Запуститься електронний квиток, то буде електронна база, і чітко видно, хто як їздить.

– Електронний квиток не запускали через брак коштів?

– Так. Ми вже проплатили аванс, тому те, що обіцяли Віталій Голутяк з міським головою, незабаром буде втілено. Також є достатньо міжбудинкових проїздів, які треба доробити – ми робимо акцент на поліпшенні проїздів і доріг. Місто останніми роками розвивалося, але про це забувають – усім не вгодиш. Я не розумію занепокоєння депутатів на сесії, які так виступали проти і в той же час знали, що кредит був запланований ще з грудня минулого року.

– Додаткові 500 млн грн до 2023 року мали б закрити вже задекларовані плани, і якщо місто нічого нового декларувати не буде, то грошей має вистачити?

– Так. Наступного року у нас 10 % знову не покривається субвенцією освіти – це знову 50 млн грн. Підняття зарплат і мінімалок, які цього року затверджені Кабміном, в поданому проєкті держбюджету не є задеклароване і цифрами не підкріплене. У листопаді анонсоване друге читання і ми не знаємо, які там будуть цифри.

По реформі медицини, наприклад, якщо ми навіть сформуємо комунальні підприємства, які мали б самі на себе заробити, тих коштів, які мали б йти за пацієнтом, не стає. Нам запланували на перший квартал 51 млн грн – їх вистачить лише на півтора місяці, а ще на півтора доведеться докласти ще 51 млн.

Крім того, можуть ще вилізти відпускні чи розрахункові, якщо медики захочуть їхати працювати в Польщу чи Німеччину. І все одно на міському бюджеті після реформування залишаться енергоносії – це 25-30 млн залежно від тарифів, харчування, в тому числі і пільгове, медикаменти. Навантаження на бюджет міста дуже велике. Якби ми зараз стали платити лише видатки споживання, то на капітальний розвиток та інвестиції нічого не залишиться.

– Франківськ – не єдиний бере кредити?

– Ринок запозичень в Україні був заморожений з 2005 року. Першопрохідцем у цьому був Львів. Коли ми брали перший кредит, то консультувалися з Іриною Кулинич та фінансистами Львова. Містам не стає коштів, тому вони зобов’язані їх залучати. Івано-Франківськ став другим. Сьогодні моя заступниця консультує Харків і Суми.

Якщо раніше ми надіялися, що на місцях буде більше коштів, то цього року, як і наступного, доходи у нас забирають, а видатки додають. Реверс знову великий.

На інсулін грошей забракло. Чи знайдуть чиновники Прикарпаття 17 мільйонів

– Після створення Франківської ОТГ реверс мав би зменшитися? Скільки ми зараз повертаємо у держбюджет?

– 76 млн грн. Тому як у фінансистів у нас є прохання: якщо ми вже створюємо ОТГ, то її треба створити до другого читання держбюджету, щоб ми ще могли відкоригувати показники для Івано-Франківська.

– За вашими словами, кредитні гроші підуть на міст, школи, садки, транспорт. Але в додатку до рішення перелічені й немалі витрати на комунальні підприємства?

– Коли ми перший раз подавали точкові об’єкти на розгляд Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, то вони нам завернули і сказали вказати повністю весь перелік об’єктів бюджету розвитку. Але це не означає, що все з цього переліку буде фінансуватися з кредиту.

– Комісія з цінних паперів лише дає погодження кредиту, а потім ще треба знайти банк?

– Так. Після офіційного звернення ми передаємо папери на Київ і вони мають місяць на розгляд. Коли ми брали 300 млн грн кредиту, то так 30 днів і розглядали наші документи.

Ми паралельно зараз оголошуємо конкурс на те, який банк дасть найменший відсоток. Нам Мінфін встановив 19,5 % – максимально. Банк може дати не більше 19,5 % з можливістю перегляду щопівроку, але не більше 23 % і не менше 16 %.

– Скільки доведеться виплачувати відсотків?

– Я читала коментарі поважної людини про 11 млн у місяць. Звичайно, що будь-який кредит платний. Але ми виплачуємо відсотки щоквартально, а не щомісячно і за мінусом того, що вже віддали. З кредиту на 300 млн грн ми вже віддали 100 млн, то нам відсоток вже рахують від 200 млн. Ми порахували, що з 500 мільйонів у квартал треба буде платити 19,945 млн. Але вже у 2021 році – 14 млн грн, а у 2022 – 10 млн у квартал.

Питання не у відсотках – нам треба спрямовувати кошти на те, щоб у місті щось робити. Якщо у нас зараз грошей не буде, а держбюд­жет їх теж зараз не має, то може повторитися 2012 рік, коли казна пускатиме виключно зарплати. Якщо весь ресурс спрямувати виключно на зарплати, то місто стане.

– Перечекати – не варіант?

– Можна. Питання лише в тому, що це означає. У 2015 році почалася децентралізація, до міського бюджету йшов акциз, адмінзбір весь, видатків на ПТУ не було, пільгових платежів не було. Ми тоді якраз мали змогу викупити ЛРЗ. А в 2016-2017 році нам накидали купу видатків і наших доходів вже ні на що не вистачає.

– А з чого будемо виплачувати відсотки?

– З дохідної частини. Ми ж платили цей цілий рік і ні в кого не виникало хвилювань, як я платила три квартали відсотки, не було паніки – все нормально? Якщо ми будемо мати більш-менш пристойні субвенції на освіту та медицину, плюс залучимо ці кредитні кошти, то будемо на це менше спрямовувати міського бюджету, відповідно наші доходи це перекриють. Це звичайний баланс бюджету.

Автор: Ольга Суровська
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.