На розі Гординського і Чорновола стоїть шикарна австрійська кам’яниця, яку прикрашають атланти. Її на початку ХХ століття збудував єврейський підприємець Вайнгартен. В одній із квартир він мешкав сам, а решту здавав усім охочим і платоспроможним. Тоді такі будинки називали доходними. Назва цілком виправдана, оскільки квартирна плата мешканців була основним джерелом доходу домовласника.
 |
«Золотий вересень» приніс не тільки «фабрики робочим», але й кінець комунального раю Вайнгартена. Будинок націоналізували, після чого соціальний склад мешканців кардинально помінявся. Колишній домовласник цього не витримав. Стрибнувши з балкона третього поверху (висотою це фактично аналог хрущовської п’ятиповерхівки), Вайнгартен пішов у інший світ.
З того часу мешканцям квартири із тим нещасливим балконом якось не фартунило у житті. Як у пісні відомого кіношного митника Верещагіна: «Не везёт мне в смерти, повезёт в любви». Але з точністю до навпаки.
