Мешканка одної з квартир на Чорновола, 28 в Івано-Франківську Оксана Дем’янець була дещо шокована, коли днями отримала від КП ЄРЦ sms-повідомлення з вказівкою відремонтувати балкон. На роботи жінці дали 10 днів. Будинок, в якому вона мешкає, є пам’яткою архітектури, балкон дійсно в аварійному стані. І тепер пані Оксана має велику проблему…
У разі чого – винні ви
Її будинок є кутовим, балкон – на другому поверсі. Балкон зверху також сиплеться. Внизу розташована відома в місті аптека, куди часто ходять з пологового та міської дитячої лікарні. Загалом у будинку три під’їзди.
«У першу чергу мене турбує те, що комусь впаде якийсь фрагмент на голову, тут і жінки вагітні ходять, – говорить Оксана Дем’янець. – Та й сусідка якось казала, що приходили люди, скаржилися, що з балконів уже щось падає».
Останній раз, за словами жінки, цей балкон укріплювали у 1970-х. Вона мешкає тут 18 років, а балкон є аварійним років так з десять. Рік тому пані Оксана зверталась до ЄРЦ з проханням відремонтувати. Їй відмовили, мовляв, ремонтувати мусите самі. Чому ж через рік взялися нагадувати?
В ЄРЦ кажуть, отримали доручення від департаменту житлово-комунального господарства.
«Це звичайне попередження споживачів, аби вони в належному стані утримували свої балкони, адже за законом балкон належить до загальної площі квартири, – каже директор ЄРЦ Руслана Василюк. – Іноді балкони бувають захаращені, також треба дивитися, чи елемент якийсь не відвалюється, щоб перехожим не падало на голову. Але це все повністю лежить на власникові квартири, і щоб люди знали – в разі чого за стан балкону відповідають вони».
Навздогін повідомленням мешканці ще отримають листи з роз’ясненням, бо сповіщали й тих, у кого балкону нема. Руслана Василюк пояснює, що вибрати з бази даних, в кого є балкон, а в кого немає, трохи було важко, тому розіслали всім.
Чому мешканці проблемних балконів повинні вкластися у 10-денний термін, директор ЄРЦ відповісти не змогла. Так само не змогла назвати кількість франківців, які отримали подібні сповіщення. Але ремонтувати власники таки мусять самі.
«З моменту приватизації квартири співвласниками будинку є власники квартир. Будь-який балансоутримувач чи управитель виконує те, що замовить власник чи співвласники, але за кошти тих самих співвласників. У квартплаті не передбачені кошти на виконання поточних ремонтів, – каже директор ЄРЦ. – Будь-які ремонти виконуються тільки за згодою та колективною заявою всіх співвласників. Але якщо це малоквартирні будинки, то вартість таких робіт, особливо це стосується пам’яток архітектури, є дуже високою. Проблема в тому, що люди не мають коштів, а у міста теж немає можливості повністю фінансувати».
За словами Василюк, ця проблема не лише однієї мешканки, а й усього центру Франківська – і парапети, і ліпнина. Каже, тут потрібні «навіть не мільйони, а набагато більше». Два роки тому була спроба відреставрувати фасади будинків на Мазепи, та, склавши кошторис, зрозуміли, що для міста це непосильно. Так і лишили.
Чиє питання?
Та виявилося, що навіть якби Оксана Дем’янець мала кошти на ремонт свого балкону, то не змогла б цього зробити. Начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин пояснює: такі балкони є частиною фасаду великого будинку, тож якщо братися за реставрацію, то лише загалом усього фасаду. Тобто потрібен комплексний проект реставрації. А далі – згода всіх власників квартир на ремонт і їхня спроможність профінансувати роботи. Якщо такої можливості немає, Панчишин радить звертатися до виконкому із спеціальним зверненням про включення коштів у бюджет.
«Ми так само звертаємося до виконкому і кажемо, що є проблемні будинки, нагадуємо, – каже Панчишин. – Але в першу чергу це питання балансоутримувача. Балансоутримувачем є ЄРЦ. Не хочу тикати пальцем, але поточні ремонтні речі – це сфера комунальна. Наприклад, ліпнина відпадає, тож треба приліпити. Ці поточні ремонти мусять виконувати власник і балансоутримувач, або всі разом з містом. Єдине можу сказати, що це має бути не просто звичайне забілювання розчином, а зроблено за відповідними технологіями, з дотриманням державних будівельних норм».
Та в ЄРЦ кажуть, що саме відділ охорони культурної спадщини мав би ініціювати муніципальні програми з підтримки пам’яток архітектури.
«Жодного звернення на бюджетну комісію про те, що потрібно виділити гроші для ремонту пам’яток архітектури за п’ять років не надходило», – говорить Руслана Василюк.
Непідйомна сума
Отже наразі в Оксани Дем’янець на руках є лише частковий висновок відділу з охорони культурної спадщини: «балкон в аварійному стані, необхідна термінова реставрація». Та з цим папірцем ремонту не зробиш. Спершу треба акт обстеження балкону від ліцензованої проектної організації. Якщо братися, то пані Оксані це обійдеться десь до 2000 грн., так сказали «Репортеру» в Івано-Франківському філіалі державного підприємства НДІ «Проектреконструкція». А скільки коштуватиме сам проект фасаду будинку, говорити відмовилися, кажуть – то треба ретельно обстежувати та все рахувати. Коли Оксана Дем’янець звернулася до них, то отримала відповідь, що навіть не будуть братися за замовлення, адже для неї ця сума непідйомна. Яка саме – не уточнили. Виправдовуються тим, що, мовляв, уже стикалися з подібними речами.
«Скільки випадків є, що людина звертається, ми робимо кошторис, а вона відмовляється, бо не має грошей», – каже начальник відділу комплексного проектування філії НДІ «Проектреконструкція» Богдан Савка.
Все, коло замкнулося? Вихід є, але примарний. По-перше, треба збирати сусідів, домовлятися та писати колективну заявку на виконання ремонтних робіт. А тоді вже замовляти фахівців і відновлювати власним коштом. Та якщо для міського бюджету реставрація історичних фасадів непосильна, то якими мають бути гаманці в мешканців? Можна ще звернутись до міськвиконкому або чекати якогось європейського гранту.
Поки що вся ця історія свідчить лише про те, що історичний центр Франківська таки руйнується, відповідальні особи вміло захищаються законами, а крайніми залишилися мешканці. І ще, люди, не ходіть під балконами.
