Світ моди змінила Україна. Наші дизайнери уже півроку посилено креативлять над тим, як неординарно поєднати у сукнях чи інших елементах гардеробу кольори українського прапора чи національну вишивку, які оригінальні патріотичні малюнки розмістити на футболках. Ще б пак! Адже це користується попитом. «Зірки» одне перед одним хизуються своїми патріотичними обновками, які не лише гарні, а ще й промовисті.
Наприклад, минулого тижня у соцмережах більшість обговорювали Міжнародний конкурс «Нова хвиля», який відбувся у латвійському місті Юрмала. Незважаючи на учасників з різних країн світу, організатори намагалися провести конкурс у триколірній символіці. Марно. Наші не дозволили, бо замайоріли жовто-блакитними стягами. Двоє українських конкурсантів вибороли призові місця – Вікторія Петрик наспівала на другу позицію, а В’ячеслав Рибіков – на третю.
Також інші зірки один наперед одного демонстрували українську символіку під час своїх виступів. Наприклад, Іван Дорн вийшов на сцену у футболці з тризубом та заспівав кавер-версію на пісню Кузьми Скрябіна «Танець пінгвіна». Співачка Джамала на сцені з’являлася то у синьо-жовтому вбранні, то в білій сукні з вишитою фразою «Все буде добре».
А що ж прикарпатські модники? За словами відомої франківської дизайнерки Любці Чернікової, те, що відбувається зараз у світі моди, їй подобається. «Нині у тренді жовто-сині кольори. Наприклад, одягають жовту спідницю та синю блузку чи синю сукню і жовті босоніжки, – пояснює дизайнера. – Можна комбінувати будь-як, головне – грамотно і зі смаком».
Поціновувачів українського мистецтва й до всіх цих доленосних подій було багато, а зараз їхня кількість збільшилася, каже Чернікова.
«Останнім часом від клієнтів були такі репліки, мовляв, пошийте мені сорочку на вибори, бо я обов’язково мушу у ній піти проголосувати, – згадує вона. – Чи щось таке: пошийте швидше сукню, бо я їду до Києва, аби всі бачили, що я українка! Одесити нам кажуть: пошийте таке й таке, бо ми хочемо, щоб усі в Одесі знали, що ми ходимо в такому вишиваному».
Попри традиційні вишиті сорочки чи сукні, креативні майстрині вигадують масу цікавого, що можна носити та самоідентифікуватися. Наприклад, франківські майстрині Іванна Олексин та Віта Неїжмак із майстерні «Крисаня» роблять вишивані метелики для чоловічого гардеробу. Іванка каже, вишиває навіть її 84-річна бабуся Олена.
«Нехай це маленький метелик на сорочині, але він означає, що його власник небайдужий до своїх українських коренів, навіть, якщо через плече у нього американський ноутбук, – говорить Іванка. – Лляний метелик має свій символізм. Це знак восьмипелюсткової квітки, а виник завдяки накладанню двох хрестів, які означали чоловіче й жіноче начало».
Також у Франківську можна зустріти чимало людей різного віку в досить промовистих футболках з написом «ПТН ПНХ» та іншими цікавинками. А ще один з найулюбленіших, присвячених Дню незалежності – «Мені 23, я сама обираю собі сукню, чоловіка і країну». Словом, у мережі ідей море.
«Патріотичні футболки у нас розлітаються, – говорить працівник однієї з таких студій Галина Дуткевич. – Свого часу я була за кордоном і завжди дивувало, що у будні в місті на будинках висять прапори, хоч – жодного свята. Можу гордитися, що зараз у нас так само – всюди національна символіка. Думаю, воно так швидко не пройде. Спілкуючись з молодими людьми, зі своїми дітьми, я просто бачу їхні настрої».
Прикрашають українським символізмом і тіло. Наприклад, майстер татуювання Дмитро Храновський каже, що останнім часом побільшало клієнтів, які роблять собі патріотичні тату. Сміється, що у тренді, особливо у франківських дівчат – тризуби на шиї.
Нещодавно Дмитро мав дуже колоритне замовлення. Хлопець приніс сорочку, яку вишила бабуся, і захотів такий узор собі на руку.
«Серед клієнтів є багато таких патріотів, які дійсно розуміють, що хочуть, що роблять, – каже Храновський. – От, робив тату директору одного підприємства – герб і напис: «Я живу на своїй, Богом даній землі». Той чоловік спонсорує наших бійців, збирає гроші на екіпіровку хлопцям в АТО. А є багато таких, для кого це стало таким собі гламурним трендом».
Дійшла мода й до автівок. У місті вже можна побачити багато «вишиваних» машин, а в автосервісах з’являються спеціальні послуги – патріотичний тюнінг. Замовляють і петриківський розпис, і традиційну вишивку, і тризуби.
Варто згадати ще й те, що у найменшому селі навіть кількаметровий міст і той пофарбований у жовто-сині та червоно-чорні кольори. Ця символіка, це піднесення – воно всюди!
За словами івано-франківського художника та музиканта Яреми Стецика, ця мода, цей процес, він стає набагато глибшим.
«Лозунг «Україна – єдина» в межах західних областей, нам не дивний, бо ми це пройшли, перебороли більше 20 років тому, – говорить Стецик. – А решта України проходить це зараз. З нашої точки зору, таке піднесення не є перша необхідність, бо ми це вже маємо. Але насправді поява жовто-блакитного прапора в Одесі чи Харкові – це подвиг. Ще зимою там було жахливо. Мій друг із Донецька зробив фото з жовто-блакитним прапором – і то було диво. Коли ми раніше говорили про українськість, це для нього означало, що він живе в межах України, а зараз він зробив це свідомо – він обрав Україну».
