«Якби вони співали у дев’яностих, війни б не було», – так франківський гурт приймали у Волновасі.
Гурт «5-й Океан» існує в Івано-Франківську вже понад шість років. А почалося все з двох людей – композитора Володимира Бардецького та поетеси Нелі Романовської, пише “Репортер“.
«Від початку ми не планували робити гурт, – розповідає Неля. – Ми були просто поетом і композитором, у яких разом виходило робити пісні. Згодом почали давати благодійні концерти, нас запрошували у місця позбавлення волі, сиротинці. А там почали запитувати – як називаємось? Лише тоді прийшло усвідомлення, що ми – повноцінний гурт».
Кажуть, ідея назви прийшла майже одразу – «5-й Океан». П’ятий, бо з уроків географії відомо чотири океани, а щодо існування ще одного вчені-географи досі розходяться в думці.
«Та ми переконані, що п’ятий – це океан Божої любові», – говорить Романовська.
Володимиру Бардецькому 44 роки, з яких 11 він працює директором Народного дому в Угорниках. Скільки себе пам’ятає, писав пісні, завжди шукав ідеального для себе поета і знайшов його саме в Нелі.
«Я шукав людину глибоку, яка своїми текстами торкається сердець, міняє думки й долі, – каже Володимир. – І це мав бути не шоубіз – лише ритміка з нулем сенсу і парою слів. Творчість має бути глибша, християнська».
Через рік до них приєдналася молода вчителька музики Юлія Алакова, а потім і студент Київського біблійного інституту Валентин Кутузов. Усіх чотирьох свого часу доля привела до церкви, яка й дала колективу вектор руху.
Учасники гурту кажуть, що досі не можуть точно визначити стиль, в якому працюють.
«У нас формат не лише пісенний. Наш виступ це пісня-вірш-бесіда-пісня – усе комплексно», – пояснює Романовська.
Кажуть, що те, як їх сприймуть люди, – це кожного разу виклик. Адже досить часто публіка доволі скептична до християнського гурту.
«Але нам найбільш важлива якість, – продовжує Неля. – Ми маємо прийти і достукатися. Щоб люди через нашу творчість відчули любов до себе. Ми не гнемо свою лінію, а підлаштовуємося під публіку. Наша задача – вкласти терапевтичну функцію, філософію. Жодного концерту не було без віддачі. Ми тому й працюємо усі ці роки без творчих пауз, бо даємо людям море, а вони нам – океан. І це такий кайф!».
Володимир Бардецький розповідає, що найкращий комплімент вони отримали у місті Волновасі Донецької області.
Під час виступу місцевий чоловік у вишиванці сказав: «Якби вони співали у дев’яностих – війни б не було».
Одним із найбільших творчих проєктів гурту став мюзикл «Розхристана». Зробили, аби зібрати гроші на лікування онкохворого капелана й парамедика Сергія Мороза.
«Ми знали Сергія 20 років, на жаль, він зараз у вічності – зітхає Неля. – Потягнути лікування, в якому одна лише хіміотерапія коштувала понад 100 тисяч, ми не могли, але допомогти дуже хотіли. Тому вирішили робити мюзикл. Позбирали усі патріотичні пісні, що у нас були, склали в один фон, запросили друзів…».
Неочікувано для самих отримали два аншлаги у франківській облфілармонії та зібрали понад 100 тисяч гривень. Потім ще тричі возили мюзикл по області. У Калуші навіть виступали з симфонічним оркестром. Усі виручені гроші передавали на лікування місцевих онкохворих.
За словами Нелі Романовської, «5-й Океан» ніколи не ставив за мету заробляти творчістю. Усі пісні та кліпи вони роблять власним коштом. Володимир навіть ризикнув взяти кредит, щоб облаштувати власну студію звукозапису.
«Як аранжувальник я працюю давно, – говорить Бардецький. – Але я зі старої формації – робив аранжування музичних інструментів. А сучасніші речі на старому комп’ютері навіть уявити складно. Тому брав техніку й мікрофони під виплату».
Кліпи для гурту відеографи-початківці знімали безкоштовно. Неля Романовська каже, навіть сама «за три зими» навчилася монтувати відео, аби виходило дешевше.
«Звісно, якби були кошти, все мало б інший вигляд, – говорить вона. – Якби був меценат і продюсер, як це прийнято у світі, було б дуже незле».
Зовсім недавно, у грудні минулого року, «5-й Океан» отримав звання народного. Подавалися не самі, кажуть, їх довго вмовляла й підтримувала сільська голова Угорників Любов Атаманчук.
Гурт має ютуб-канал, а їхній творчий доробок налічує понад 50 композицій. Нещодавно вирішили завантажити усі фонограми на один сервер – Fonki.pro.
«Будь-хто може зайти туди і скачати тексти й музику, – каже Неля Романовська. – Ми кожен день бачимо, як росте кількість завантажень, адже на сайті можна подивитися мапу світу, на якій світяться ліхтарики. Завантажували вже і з Австралії, і з Португалії, з Канади. Тепер наше серце може співати на кожному континенті».
Авторка: Тетяна Скоропляс
У гонитві за рекордами або Як франківці отримали бануш і видовище (ФОТО)
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.