Газета Гроші

Долина інвестує у бджіл. Прикарпатські пасічники за грант збиратимуть лісовий мед (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У травні 2018 року комунальне підприємство «Долина-Інвест» виграло грант від Євросоюзу на 520 605 євро. Ще 108 250 євро підприємству виділили з міського бюджету. За ці гроші вирішили побудувати інфраструктурний центр «Агро-Парк».

Що це таке грандіозне має бути й навіщо воно Долині, розбирався «Репортер».

Ставка на село

За словами директора КП «Долина-Інвест» Олександра Кізима, грантові кошти вдалося отримати завдяки ініціативі «Мери за економічне зростання». Це європейська програма, спрямована на розвиток регіонів країн Східного партнерства – Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України.

«Наскільки мені відомо, заявки на грант могли подавати лише ті міста, які раніше підписали «Угоду мерів», – розповідає Олександр Кізима. – Однак, якщо ця угода сприяла реалізації проєктів сталого енергетичного розвитку, то ініціатива «Мери за економічне зростання» допомагає розвивати економічний потенціал регіону, сприяє підвищенню рівня зайнятості».

Хоч нині Долинський район заробляє в основному на нафтогазодобувній промисловості, інвестиційний проєкт, який отримав підтримку ЄС, дотичний до сільського господарства.

«Після створення ОТГ місто не зможе існувати окремо від села, – говорить Кізима. – А хто нині допомагає місцевому селянину? Сільська рада? Смішно. Держава? Далеко. Сільські угіддя лишилися поза увагою. Відповідно села занепадають, люди їдуть на заробітки, а землі порожні. Тому ми зробили акцент саме на цьому секторі».

Читайте також: Кордон на замку. Хто гальмує відкриття пропускного пункту на Прикарпатті (ФОТО)

Будувати економічну стратегію вирішили довкола бджільництва та ягідництва. Адже це доволі прибутковий бізнес, тим більше в районі є всі передумови для його розвитку.

«Сьогодні в Долинському районі є 230 осіб, які мають вулики в своєму господарстві, – каже Олександр Кізима. – Тобто є середовище людей, яке займається бджільництвом в тій чи іншій формі, але цих людей нічого не об’єднує. Ми ж вирішили зробити із бджолярів таких собі міні-фермерів. Наприклад, сьогодні я маю 100 літрів меду і продаю його по 100 грн. Але якщо я стану членом кооперативу, то матиму можливість зібрати 1000 літрів і продати його по 200 грн. Аналогічна ситуація з ягодами».

Цьогоріч за грантові кошти у Долині відкрили «Станцію інструментального осіменіння бджіл»
За медом – у гори

Об’єднати людей у кооператив виявилося не так вже й просто. За словами Олександра Кізима, на самому початку фермери були дуже пасивними. Вони геть не розуміли, навіщо їм об’єднуватись та що вони з того отримають.

«Ми коли почали зустрічатися з людьми по селах, то часто чули: «Та що ви розказуєте?! Дайте мені грошей, а я знаю, що маю робити!», – говорить директор КП «Долина-Інвест». – На жаль, люди думають, що можна просто взяти кошти Євросоюзу і ніхто не питатиме, де вони поділися. Ну, і в них немає стратегічного мислення, нікого не цікавить, що буде в перспективі».

Читайте також: Ягоди смакують і в жовтні. Як фермер з Чукалівки зробив полуницю успішним бізнесом (ФОТО)

Друга проблема – відсутність фахової освіти. Позаяк більшість бджолярів – самоучки, частину грантових коштів довелося вкласти в їх навчання.

«Свою роботу ми почали з тренінгів та лекцій, – розповідає Олександр Кізима. – Кожен, хто брав у цьому участь, писав конт­рольні, складав іспити. На сьогодні ми маємо 28 сертифікованих фахівців. Вони точно знають, що таке бджола, скільки вона їсть і як збирає мед».

 

Для майбутніх бджолярів організували цикл навчань

Нині в медовий кооператив входить 12 бджолярів. Минулого року, спільно з КП «Долина-Інвест», вони подали заявку на обласний конкурс проєктів і програм місцевого самоврядування та отримали на розвиток з обласного бюджету 290 тис грн.

«Ще 50 тис нам виділили з міського бюджету і 50 тис назбирали самі бджолярі, скинулися, так би мовити, – каже Кізима. – За ці кошти ми закупили обладнання для кочових пасік. Тобто наші пасічники наступного літа не сидітимуть вдома, а будуть їхати з вуликами в гори – туди, де цвіте малина, іван-чай, і збирати гірський лісовий мед. Потім цей мед будуть здавати на переробку і продавати за кордон».

Забути про заробітчанство

Власне переробка – це останній етап грантового проєкту. Навесні 2020 року в Долині планують відкрити виробничий цех. Щоправда, де саме він буде, поки що не відомо.

«Спочатку ми планували цей цех побудувати заново, – розповідає Олександр Кізима. – Але знайти в Долині землю з належною інфраструктурою і вкластися в бюджет проєкту нам не вдалося. Тому ми відмовились від цієї ідеї і звернулися до грантодавців з проханням дозволити нам переобладнали під цех будівлю, яку ми плануємо придбати на вторинному ринку».

Позаяк на згоду довелося чекати два місяці, то купити будівлю цьогоріч вже не встигнуть.

«Найближчим часом ми оголосимо конкурс на закупівлю і чекатимемо на пропозиції, – каже Кізима. – Паралельно оголошуємо конкурс на закупівлю обладнання та шукаємо організацію, яка розроблятиме проєкт. Думаю, навесні, десь березень-квітень, ми вже матимемо готове виробниче приміщення. До початку медового та ягідного сезону цех має бути обладнаний автоматичними лініями фасування та розливу, а також охолоджувачами. Сподіваємось, відкриття цього цеху дасть можливість пасічникам та їхнім сім’ям забути про виїзд на заробітки».

Читайте також: Подорожі зі смаком. Як на Прикарпатті розвивають гастрономічний туризм

Готову продукцію планують продавати за кордон. Карпатським медом вже зацікавились країни Сходу – Китай, Японія, Арабські Емірати.

СОК « Карпатський бджоляр» представив свою продукцію на Міжнародній виставці WorldFoodUkraine 2019

«Наразі жодних угод ми укладати не можемо. Бо ж не знаємо, наскільки швидко вдасться налаштувати виробництво. Але маємо перелік потенційних партнерів, яким будемо надсилати комерційні пропозиції, як тільки будемо готові», – каже Олександр Кізима.

На фінальній стадії два кооперативи та виробничий цех мають об’єднатися в інфраструктурний центр «Агро-парк». А вже через рік можна буде говорити про перші прибутки.

Авторка: Ірина Гаврилюк

Газета «Репортер» з 1 липня по 30 листопада 2019 року бере участь у проєкті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.