Насправді, двоє дівчат з гуртка «Гірська школа» Косівського районного центру дитячої творчості разом зі своїм вчителем Русланом Солиджуком підкорили невелику безіменну вершину Карпат.
Але готував їх вчитель, ніби справді дівчата підкорювали Еверест. Їхні пригоди Солиджук показав та описав у себе на сторінці у мережі Facebook, пише Репортер.
“Двоє дівчат із Західної України, уродженки Косівського району Івано-Франківської області, у віці 10 років здійснили сходження на мало відому, але досить складну вершину Північної півкулі, щоб вкотре піднести дух українського альпінізму на високий щабель у рейтингу світової спільноти, – йдеться у дописі.
Цими відважними екстремалками виявились Алінка Черкалюк та Галинка Білак, які є затятими адептами «Гірської школи» Косівського районного Центру дитячої творчості (керівник Руслан Дмитрович Солиджук). Також вони є ученицями Смоднянської загальноосвітньої санаторної школи – інтернату.
Пройшовши виснажливу фізичну підготовку (3км по асфальтованій дорозі) та серйозний 5 – ти хвилинний інструктаж з виживання в надзвичайних ситуаціях, спричинених непередбачуваними халепами під час занять екстремальними видами спорту, на світанку юні альпіністки вирушили в небезпечну дорогу.
Маршрут розпочинався в глибокому каньйоні з прямовисними скелями. На щастя каменепадів вдалось уникнути.
Згодом дівчата вийшли на крутий скельний гребінь, від якого паморочилось у голові. Для успішного проходження цієї перепони була застосована спеціальна скелелазна техніка «розчепірка».
Відтак гірський льодовик із глибокими загрозливими тріщинами рорзпростерся перед юними екстремалками. Щоб побороти свій страх, було прийнято рішення пройти його з заплющеними очима.
На підході до чергової скельної ділянки у Алінки засвербіло в носі і її необачний “ПЧИХ!!!” спричинив снігову лавину.
Та це не зламало духу альпіністок і вони продовжили сходження.
Скельна ділянка видалась неабияким випробуванням. Але Галя, без проблем, першою пройшла її по внутрішньому куту, оскільки все літо тренувалась, лазивши по драбині на стрих та фруктово – ягідних деревах.
Коли дівчата вийшли на високогірне плато, у них з’явились перші ознаки гірської хвороби. Проте горнятко чаю з шоколадними цукерками витворили диво і рятувальний гелікоптер викликати не довелося.
Ключовим місцем маршруту стала 90 градусна передвершинна стіна, для подолання якої стали в нагоді всі навички та практичні уміння, здобуті в процесі перегляду фільмів “Скелелаз” та “Вертикальна межа”.
Останні кроки, як відомо, є найскладнішими, але, врешті решт, дівчатами була досягнута така важкодоступна, небезпечна й водночас прекрасна вершина… Навколишня краса заворожувала!
Хотілося б залишитись тут якнайдовше: усамітнитись від людської метушні й сірої буденності, забути про плинність часу та розмірковувати про сенс буття. Однак не виконане домашнє завдання з математики змусило швидко повертатись додому.
До речі, високоточний кишеньковий альтиметр фірми “NA OKO” показав, що перебуваючи в найвищій точці, альпіністки знаходились на висоті 8847мм(!) над рівнем протікаючої внизу річки.
Зрозуміло, що до рівня Евересту дана вершина трішки не дотягує, та все ж таки досягнення неабияке.
Так як дотепер ця гора була безіменною, то після сходження вона отримала гонорову назву Кичерочка!
Наостанок вихованки “Гірської школи” щиро дякували Володимиру Столащуку та Миколі Іванюку, які в ролі шерпів (за обіцяну шоколадку) сприяли успішному сходженню.
«Гірська школа» – гурток мандрівництва Косівського районного Центру дитячої творчості працюємо при Смоднянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІ ступенів. Гурток існує понад 20 років. Керує ним Руслан Солиджук.
«Маємо дві групи, разом – 25 дітей, – говорить Солиджук. – Зрозуміло що в дітей з інтернату скромна матеріальна база, тому не можемо дозволити собі серйозні мандрівки чи високорівневі змагання, але на своєму рівні займаємось різними видами активного відпочинку в Карпатах (мандри, туристська техніка, скелелазіння, дереволазіння, льодолазіння, рафтинг, ази виживання)».
Comments are closed.