Хтось, може, скаже, що для країни це дрібниці, а головне — війна, корупція, інші важливі речі. Які нічні клуби, які нетверезі співи? Але ми не вважаємо це дурничкою. Які пісні співає молодь, так вона себе й ідентифікує. А з чого раптом ґвалт, зараз розкажемо.
Нещодавно, святкуючи день народження колеги, «Репортер» веселою компанією зайшов у Grand cafе у Франківську. Заклад обрали випадково, було трохи за північ, варіантів у центрі міста небагато. І все б нормально, але там працює караоке, і дівчата, хлопці по 18-20 років завзято співали… страшний, страшенний совок. Це була низькопробна попса середини вісімдесятих, тобто радянської молодості їхніх батьків. Звідки, чому, невже їм це близько?
«Репортер» пішов слухати караоке по клубах Франківська.
Музика не по віку
У п’ятницю вночі франківська молодь у два мікрофони несамовито виводила «Розовиє рози» і «Васточниє сказкі». Розуміємо, що переважній більшості важко дотягнутись до Стінга, Леді Гаги чи Адель, але ж є «Океан Ельзи», Скрябін і ще багато цікавого, нового, сучасного.
Спершу ми думали, що нам просто не пощастило, тож вирішили зайти у Grand cafе повторно, через кілька днів. Нічого нового, на жаль, не побачили й не почули. В залі звучала та сама російська попса, відвідувачі охоче підспівували одне одному.
Власниця закладу Лідія Шкрібляк каже, що теж не в захваті від таких вподобань, але, як кажуть, попит формує пропозицію.
«Напевно людям просто треба відмовляти та й усе, інакше це не викоріниш», — говорить вона.
Натомість менеджер Grand cafе Ірина Никифорчин переконує, що 80% відвідувачів співають пісні «Океану Ельзи» та Кузьми Скрябіна.
«А ще в нас популярні Ані Лорак, Світлана Лобода, Потап і Настя, — додає вона. — Буває, що й класику співають, наприклад ДДТ (російський рок-гурт, заснований у 1980 році в Уфі, лідером якого є Юрій Шевчук, — Ред.). А коли приходять студенти з медакадемії, то співають англійські хіти. А такі старі пісні, як ви кажете, у нас співають або старші люди, або приїжджі. І то, мабуть, від настрою залежить. Але я на це зверну увагу та поговорю з адміністраторами».
Все б було добре, але ж ми все чули та бачили самі. Може, то була якась нещаслива п’ятниця?
Усе залежить від вподобань
У Panorama Club вже на вході врізається у вуха пісня Валерія Меладзе і Віа Гри «Притяженья больше нет». Її виконували двоє молодих людей. Звісно не те, щоб хотілося чути у франківському клубі, але не катастрофічно. Далі настрій значно покращився, бо почули знайому мелодію. «На небі» Окену Ельзи заспівав студент-іноземець, з вигляду — індус. При цьому за сусіднім столиком його однолітки — місцеві хлопці — якраз вибирали щось із російської попси. Наступною була пісня Джастіна Бібера, її теж співали іноземці. Як з’ясувалося, до Франківська вони приїхали волонтерами, втілювати тут різного роду соціальні проекти. У караоке прийшли вперше — аби дізнатися, як відпочивають місцеві.
Студент-іноземець заспівав у караоке пісню Океану Ельзи «На небі»
Адміністратор закладу Маріна Зайнулліна каже, що найбільше в них популярні Дзідзьо, Скрябін та «Океан Ельзи». Та в будь-якому разі усе залежить від настрою гостей та їхньої вікової категорії.
«Плей-лист формується відповідно до вподобань людей, — говорить адміністратор. — Наприклад, у нас дуже багато відвідувачів, які виконують англомовні пісні. Це переважно молодь чи іноземці. А от люди середнього віку зазвичай замовляють хіти їхньої молодості».
Совкового ретро ми там не дочекалися, але ще встигли послухати кілька хітів Валерія Меладзе, Дмитра Колдуна, гуртів «ДіО.фільми» і «Плач Єремії».
Головне — позбутися шансону
У Пінта Пабі «Репортер» зустріла адміністратор Наталія. Розповідає, що переважно до них приходять люди віком 25+. Музику обирають різну, бо ж у кожного свої вподобання. Каже, найбільш популярні, знову ж таки, українські гурти. От і перевіримо.
Початок був оптимістичний. Чоловіків середніх років, які святкували день народження свого товариша, співали Олександра Пономарьова — «Він чекає на неї» та «Варто чи ні». Втім, скоро вони перейшли на репертуар Гаріка Кричевського — російськомовний шансон хоч і українського виконавця. Далі — більше. Тематику підхопила ще одна компанія, їх занесло аж до відомого всім російським зекам Михайла Круга.
«Я противник лагерного, тюремного шансону, — каже тутешній ді-джей караоке Олег Домбровський. — Та чомусь ця тема, як не парадоксально для наших країв, актуальна. Але я прикладаю всіх зусиль, аби це викорінити, і наполегливо рекомендую нашим відвідувачам відмовитись від подібного репертуару».
Сам же ді-джей добре говорить англійською, а публіку намагається розігрівати світовими хітами. До прикладу, вечір він почав з The Beatles — пісні «Let It Be».
Домбровський також розповідає, що в Пінта Паб люди часто виконують хіти 80-х і 90-х років, але останнім часом більшість надає перевагу українським пісням.
Та й справді, поки сиділи, почули і «В саду гуляла», і «Ой, у вишневому саду». Ще співали Віктора Павліка та «Плач Єремії». Із новомодних — «Бумбокс».
Олег працює ді-джеєм понад 15 років. Каже, головне — це викорінити шансон
Звідки береться музика?
Як з’ясувалось, загалом на нашому ринку караоке є чотири види ліцензійних програм, через які можна отримати музику. Це «Encore», «Elysium», «Your Day» та «Evolution».
У Grand cafе нам сказали, що користуються програмою «Encore». На сайті розробників програми вказано, що офіційні дилери розташовані у Москві, Санкт-Петербурзі, Краснодарі, а також в Узбекистані, Киргизстані та Казахстані. Цікаво правда?
З Пінта Паб — та сама історія. Вони користуються програмою «Elysium» компанії «LuxPRO», яка зареєстрована у Москві.
На жаль, в Panorama Club нам так і не сказали, яку програму використовують вони. Але це вже й не дуже важливо, бо «Your Day» та «Evolution» також зареєстровані у Росії, хоча успішно працюють на українському ринку.
Висновки робіть самі. Хто платить, той і замовляє музику? Це якраз не дивно. Дивно співати під ворожу дудку — з власної волі та з відчутним задоволенням.
Фото Юрія Паливоди
