Скасовані поїздки та зустрічі, невиконані плани, а ще постійне відчуття тривоги — такі реалії життя у світі, яким поширюється SARS-CoV-2.
Відчувати тривогу — нормально. Це одна з наших внутрішніх систем попередження, яка сигналізує про небезпеку чи інші загрози, мобілізує усі фізичні та психічні ресурси і готує наш організм до відбиття чи виходу з небезпечної ситуації, пише Уляна Супрун.
Час від часу відчуття тривоги може бути корисним. Наприклад, це може мотивувати вас підготуватися до екзамену або закінчити завдання на роботі. Навіть щасливі події, такі як переїзд до нового будинку або святкування ювілею, можуть викликати тривогу, адже людина боїться втратити контроль над ситуацією. Тим паче такі переживання можуть виникати через нові і не до кінця досліджені речі.
Поняття “здоров’я” містить у собі не лише фізичну компоненту, але й психічну. Тому не менш важливо нині попіклуватися і про власний психологічний комфорт, аби зменшити відчуття тривоги.
◾ Відокремте те, що знаходиться під вашим контролем, і те, на що ви вплинути не можете.
Зосередьтеся на тому, що ви точно можете зробити. Помийте руки. Нагадайте іншим мити їх. Складіть план дій на випадок надзвичайної ситуації, аби трохи розвантажити мозок. Випишіть номери телефонів сімейного лікаря, найближчого пункту невідкладної медичної допомоги та гарячої лінії для отримання інформації про коронавірус чи допомогу при підозрі. Робіть те, що допомагає почуватися вам у безпеці.
◾ Залишайтеся “тут і зараз”.
Можливо, ваше занепокоєння ускладнюється, коли ви думаєте не тільки про те, що відбувається зараз, але і міркуєте про майбутнє. Коли ви занепокоєні чимось, що досі не сталося, виконайте просту вправу. Зверніть увагу на речі, які вас оточують в цей момент. Зауважте звуки, кольори, смаки та інші сенсорні відчуття в цю мить і назвіть їх. Залучення в усвідомлену діяльність — це один зі способів заспокоїтися, коли здається, що все існує поза вашим контролем.
◾ Не намагайтеся подолати стрес наодинці.
Не стримуйте свої емоції. Випишіть те, що лежить у вас на душі. Поговоріть з друзями про те, що ви відчуваєте. Спілкуйтеся з батьками та близькими, яких не можете відвідати. Якщо ви відчуваєте гостре занепокоєння і не можете з ним впоратися, не соромтеся звернутися по допомогу до фахівця з психічного здоров’я.
Самоізоляцію варто розцінювати як час усамітнення з собою та власними думками, час, коли можна “перевести дух”, зупинитися та поміркувати про те, що особисто для вас є найважливішим. Пам’ятайте, що під час карантину життя не зупиняється, а турбота про себе і пильне ставлення до власних потреб допоможе легше пережити цей період.
◾ Намагайтеся чітко організувати свій день (особливо якщо працюєте дистанційно або перебуваєте у відпустці) так, аби він не надто відрізнявся від вашого звичного розпорядку.
Якщо у вас звільнилося кілька вільних годин — готуйте нові страви, вчіть іноземні мови, малюйте і читайте, скористайтеся дистанційними можливостями, що надають провідні університети, музеї, оперні театри. Зайнятість різноманітними справами дозволить менше відволікатися на тривожні думки та дозволить підтримувати відчуття спокою та контролю.
◾ Подбайте про своє тіло.
Робіть вправи вдома на килимку, танцюйте під улюблену музику, “відвідайте” заняття йогою онлайн. Не забувайте і про якісний сон та повноцінне харчування. Це допоможе краще справлятися зі стресом і підтримувати захисні функції організму на належному рівні.
◾ Піклуйтеся про інформаційну гігієну.
Довіряйте лише перевіреним джерелам. Робіть перерви від перегляду або читання новин. Часом перебування на пульсі постійних оновлень щодо пандемії рівнозначне смутку та відчуттю безсилля. Вимкніть сповіщення новинних сайтів та додатків. Визначте час, коли ви перевірятимете, що відбулося у світі, наприклад, раз на день.
Будьте уважними до власних відчуттів. Не забувайте мити руки та робіть те, що приносить вам задоволення!
