У Франківську відкрили виставку плівкових фотографій військовослужбовців 12 бригади спеціального призначення «Азов» Нацгвардії України. Це 15 фотоісторій бійців і бійчинь, знятих на плівкові камери під час виконання бойових завдань, на тренуваннях і у хвилини відпочинку поруч із побратимами.
Виставку можна відвідати лише два дні: 4 і 5 жовтня у галереї мистецького простору «Підземний перехід «Ваґабундо», пише Репортер.
Чесні фото і пам’ять про своїх
На виставці можна побачити фото з архівів чинних військовослужбовців — Друга Снейка, Друга Панчи, Друга Льюіса, Подруги Герц, Друга Крабіка, Друга Говарда, Друга Джексона, Друга Багряного, Друга Паука, Подруги Сяйво, Друга Коуча, Друга Арна, Друга Ланевича, Друга Хесояма та Друга Піти. А також — повноформатні фото від фотографа Романа Закревського і керівниці пресслужби бригади Єлизавети Серватинської.
Біля кожної фотоісторії — невелика анотація про автора чи авторку фото, а також — в чому для них цінність та магія плівкової фотографії. Це і особливий вайб, тепло та безцінні спогади, а ще — архів пам’яті, інструмент фіксації важливих місць, моментів і людей, яких вже не повернеш.
Плівка, що не дозволяє «стерти» або «підправити» момент, робить ці знімки особливо чесними — із випадковостями, щирістю та недосконалістю, які формують правду війни.
Для кожного з них плівкове фото спосіб зберегти пам’ять. Дехто з авторів зізнається, що шкодує, що не встиг зробити більше знімків своїх побратимів — тих, кого вже немає поруч.
«Багато спогадів лишились лише спогадами, тому вирішив фотографувати», — йдеться в анотації до фотоісторії Друга Паука. Він приєднався до «Азову» у вересні 2022 року, брав участь в обороні Великої Новосілки та боях у Серебрянському лісництві. Нині служить медиком евакуації на Торецькому напрямку. Його фото зроблені на стареньку «мильницю», яку він придбав за 800 гривень.
Те, чого не побачить жоден журналіст
Як розповіла начальниця пресслужби бригади «Азов» Єлизавета Серватинська, ідея створити виставку виникла випадково — після того, як у бригаді звернули увагу, що чимало військових знімають на плівку.
Я кинула клич по бригаді, хто може поділитися своїми фотографіями. І коли ми почали розбиратися в архівах, то знайшли дуже різні, дуже щирі історії. Це фото з життя різних спеціалістів і підрозділів. Ми показуємо не офіційні репортажі, а «внутрянку» — побут, взаємини, те, як живе підрозділ зсередини. Такого не побачить жоден журналіст чи запрошений фотограф, — каже Серватинська.
За її словами, для багатьох військових ці фото стали способом зафіксувати «сімейну історію» — свою другу родину, яку вони знайшли на фронті.
Для кожного бійця це як сімейний альбом. Вони знайшли у війську не лише себе як професіоналів, а й свою команду, своїх людей. На жаль, багато побратимів уже немає, і саме тому фото для них — це спосіб зберегти памʼять, не дати цим людям зникнути, — додає вона.
За її словами, одна з найбільших добірок — фотографії Друга Снейка, який понад два роки служить в «Азові» медиком. Довелося обирати з понад 200 його фоторобіт. Єлизавета Серватинська каже, це вже більше ніж просто фото — це справжня документалістика війни.
Друг Снейк постійно знімає. Я точно знаю, що він з самого початку завжди ходить з камерою і його фотодоробок має документальну цінність, яку точно треба опублікувати в окремій книзі.
Від Києва до Франківська
Першу виставку плівкових фото бійців «Азову» провели в Києві, де вона мала значний відгук серед глядачів. Тепер експозицію привезли до Івано-Франківська.
Ми вирішили, що можемо показати її і в інших містах. Першими ініціативу проявили у Франківську — і ми з радістю привезли сюди. Цікаво, що поруч у Києві тоді проходила виставка відомого документаліста Олександра Глядєлова, який знімає війну багато років. А ми показували інший вимір — не роботу професійних фотографів, а те, як бачать війну звичайні люди, які самі в ній живуть, — говорить Серватинська.
Організаторами виставки стали медіаслужба, Хорунжа служба та рекрутинговий відділ 12 бригади «Азов», а також ініціатива AZOV.ONE.
Читайте також: «Азов» чекає вмотивованих. Франківець Андрій Кориневич – про 10 років у полку, полон і рекрутинг
Авторка: Ольга Суровська
