Повернення 12-річки, вступ до 10 класу за результатами ЗНО, контракти та захмарна зарплата для вчителів – в українській школи знову реформи. Нині і освітяни, і батьки жваво обговорюють проект Концепції розвитку освіти на 10 років. Отже, що готує нова школа?
Проект концепції розвитку Міносвіти презентувало ще наприкінці жовтня. Підготувала його спеціально створена стратегічна дорадча група «Освіта» зі знаних українських та європейських експертів. Ця концепція має стати основою так званої «Дорожньої карти освітньої реформи» – тобто покрокової інструкції змін. Та поки сама концепція не прийнята, освітяни та батьки мають можливість сказати МОНу, що їм там подобається, а що ні.
Так, минулого тижня у Франківську проект на окремій нараді «розбирали» директори шкіл, а ввечері того ж дня на форумі – батьки учнів.
Для початку скажемо, що експерти чітко виокремили основні проблеми, які є в українській освіті. Великого відкриття не зробили. Занепад матеріально-технічної бази, старіння педагогічних кадрів, низька зарплата, неефективна, застаріла система управління і фінансування, зниження якості самої освіти. Та на перше місце вони винесли проблему ставлення влади до освіти «як до другорядної порівняно з економікою, «витратної», а не інвестиційної, частини державного бюджету».
«Щоб освіта міста розвивалася і ми не збирали гроші у батьків, нам потрібно 322 млн. 588 тис. грн. на наступний рік, та з міністерства фінансів нам довели суму в 262 млн. 806 тис. – підтверджуючи цей висновок, заявила на нараді директорів начальник франківського управління освіти Наталя Микула. – Майже 59 млн. різниці. І хто ту різницю покриває? Батьки».
Можливо, коли концепція буде прийнята, справа зрушить з мертвої точки. Адже там прописано, що на середню школу мало б іти мінімум 65 % усього освітнього бюджету, як це є у Європі. Нині ж у нас більшість грошей віддають вишам.
Отож, які найцікавіші новації пропонуються?
Школярам – два ЗНО. Термін навчання у школі знову хочуть зробити європейським – тобто 12-ти річним. Нагадаємо, що 12-річку в Україні ввели у 2002 році, при міністрі Василю Кременю. А в липні 2010-го, коли міністром став Табачник, парламент повернув 11-річну середню освіту. Тепер школам знову хочуть додати рік. Але нова система таки відрізняється від старої. Як каже Наталя Микула, ймовірно, що рік додадуть не старшим класам, а молодшим. Тобто початкова школа – це будуть 1-6 класи, після них дітки складатимуть ЗНО, але результати їх будуть використовувати лише для моніторингу якості освіти. Далі школа ІІ ступеня – 7-9 класи, після неї знову ЗНО, а вже від його результату залежатиме, куди далі піде дитина – у старшу школу, гімназію чи ПТУ…
Зі старшою школою взагалі дуже цікаво – з 2017 року це мають бути окремі заклади з певним профілем і не менше, ніж 200 учнями. Тому, повідомила Наталя Микула, на школи міста цілком імовірно чекатиме серйозна реорганізація. «І, можливо, ми будемо готуватися до скорочення кадрів», – наголосила вона.
Вчителям – зарплату. Другий важливий блок нововведень стосується рівня підготовки вчителів. Петро Хмельовський, голова ради батьківського самоврядування шкіл міста, на форумі теж констатував це мовою цифр.
«За словами директора центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, нам усім нині треба кричати «SOS», бо цього року під час ЗНО з математики 43 % учнів взагалі не впоралися з тестами. Середній бал, який показали медалісти по Україні, – лише 164 з 200, 378 медалістів не набрали і 124 балів». Проблема в тому, вважає Хмельовський, що вчитель нині не вмотивований – чи викладеться він на повну, чи просто відсидить урок, на зарплату це не впливає.
У концепції освіти мотивація прописана, та ще й яка. До 2020 року середня річна зарплата вчителя має бути на рівні не менше річного ВВП на душу населення. Скільки це? У президентській програмі «Стратегія-2020» – 16 тис. доларів. У 2014 році – 8,508 тис. доларів. Наскільки це реально, нині сказати важко.
До слова, хто вчитиме краще, той отримуватиме більше. За використання прогресивних методик обіцяють надбавки, премії, навіть пільгові кредити на житло і компенсації витрат на оренду квартир.
Разом із тим усіх вчителів мають перевести на контракти – по п’ять років. Укладати з ними той контракт чи ні, теж залежатиме від того, як добре вони вчать дітей. Хоча як оцінюватимуть роботу вчителів, поки що достеменно не відомо.
«У нашому місті пройшла така інформація, що для вчителів теж влаштовуватимуть ЗНО, – зазначила Наталя Микула. – Це не так. Вчителів будуть оцінювати, але концепція лиш каже, що треба «розробити нові вимоги, норми, стандарти, процедури атестації педагогічних працівників».
Батькам – владу. У новій концепції пропонується на законодавчому рівні закріпити роль батьків у керівництві школами. Франківські ж батьки взагалі виступають за те, аби опікунські ради були чи не єдиними керівниками школи, а директору відводилася роль менеджера.
«Ми за те, щоб в опікунську раду не мали права входити працівники школи, – каже Петро Хмельовський. – І саме ця рада має формувати бюджет, мати вплив на кадрові питання, затверджувати навчальні плани у варіативній частині і т. д. Ми й за те, аби укладати особисті контракти з вчителями за результатами їх атестації».
Варто додати: аби підвищити якість знань, які дає школа, концепція пропонує змінити саму систему фінансування цих закладів – за принципом «гроші ходять за учнем», тобто формувати бюджет з огляду на кількість дітей. І таким чином створити конкуренцію серед шкіл, адже у кращий заклад ітиме більше учнів, а відповідно він отримає більше грошей.
І це далеко не всі новації, які пропонуються українській освіті. Є там суттєві моменти і щодо роботи садків, і щодо вишів, адже змінювати треба всю систему в цілому. Поки що все це на обговоренні громадськості. Освітяни Франківська вже вирішили створити робочу групу, аби донести свої пропозиції до МОНу, батьки теж не мовчатимуть. Що запропонують і чи їх почують, побачимо вже найближчим часом. Нині одне можна сказати точно – школа таки буде іншою.
