Івано-Франківщина знову має болючі втрати. Прикарпаття втратило чотирьох захисників – Володимира Верб’яного, Романа Червінського, Володимира Коцабу й Сергія Соколова.
Це повідомили в громадах, пише Репортер.
Володимир Вербʼяний народився 6 жовтня 1974 року у Рогатині. Закінчив місцеву школу, Рогатинський сільськогосподарський технікум, опісля — Львівську ветеринарну академію імені Степана Ґжицького. У 2006-2010 роках Володимир Вербʼяний був депутатом Рогатинської міськради.
Талановитий музикант і учасник обласних фестивалів, майстер звуку та монтажу на місцевому радіо й ТРК “Захід”. Земляки довіряли йому, обравши депутатом міської ради, де він дбав про добробут рідних вулиць, — йдеться у дописі Рогатинської міської ради.
У 2011 році Володимир Вербʼяний переїхав до дружини Олени у Житомир, де вони виховували сина Владислава.
24 лютого 2022 року чоловік став добровільно на захист країни. Воював на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Мав звання старшого солдата.
У січні 2026 року підтвердилася інформація, що Володимир Вербʼяний загинув 23 листопада 2025 року під час бойового завдання поблизу села Степанівка Донецької області.
8 січня 2026 року об 11:00 відбудеться чин похорону у Свято-Михайлівському кафедральному соборі у Житомирі.
Там рідні, побратими та всі небайдужі матимуть змогу провести його в останню путь, віддати шану мужності й самопожертві воїна, який до кінця залишився вірним Україні. Світла пам’ять герою! Низький уклін за подвиг, — йдеться в дописі.
Роман Червінський народився 19 лютого 1980 року. Жив в селі Ворона Отинійській громаді.
Чоловік став на захист України 16 травня 2022 року. Був водієм-механіком аеродромно-експлуатаційного відділення аеродромно-експлуатаційного взводу аеродромно-технічної роти в/ч А0742. Мав звання молодшого сержанта.
Роман Червінський загинув під час відбиття штурму ворога 6 січня 2026 року в районі Стариці Чугуївського району Харківської області.
Непоправна втрата для родини, друзів і всієї нашої громади. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглого Захисника. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо ваш біль. Світла пам’ять і вічна слава Герою Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у наших серцях, – йдеться в дописі Отинійської громади.
Читайте: Вони загинули за Україну. Молодший сержант Валентин Ємбрик
Володимир Коцаба народився 1989 року. Служив у 20 бригаді оперативного призначення “Любарт” у складі 1 корпусу “Азов”. Мав звання солдата.
Військовий загинув 28 грудня під час бойового завдання.
Висловлюю щирі співчуття рідним і близьким, друзям, побратимам та всім, хто знав Володимира. Розділяємо ваш невимовний біль. Вічна пам’ять і слава герою, — йдеться в дописі міського голови Коломиї Богдана Станіславського.
Про загибель Сергія Соколова Суспільному розповів помічник начальника відділення обʼєднаної вогневої підтримки 102 бригади ТрО Павло Нагорняк.
З його слів, Сергій Соколов народився 3 лютого 1985 року. Закінчив Івано-Франківську школу № 23, тепер — ліцей імені Романа Гурика.
Сергій був учасником бойових дій ще з часів АТО/ООС. Він звільнився у 2020 році, а вже на початку лютого 2022 підписав новий військовий контракт, — говорить Павло Нагорняк.
У дописі про смерть побратима на своїй Facebook-сторінці Павло Нагорняк згадує випадок: у 2022 році загинули бійці з підрозділу Сергія Соколова. Він (на той час — командир мінометної батареї) без вагань поїхав з побратимом евакуйовувати їхні тіла. А крім них, й хлопців з іншої бригади, яка допомагала відбивати російські штурми.
Його посада та обовʼязки не передбачали перебування на передових позиціях, проте, коли потрібно було виконати завдання, він не відмовився. Він ніколи не пасував перед викликами та труднощами. Сергійович виконав свою дану народу України присягу, — йдеться у повідомленні Павла Нагорняка.
Заступник командира батальйону з артилерії 4 батальйону 102 бригади ТрО Сергій Соколов загинув у стрілецькому бою на Гуляйпільському напрямку 30 грудня. Його тіло вдалося евакуювати 5 січня 2026 року.
У полеглого бійця залишилися мама, дружина та дитина.
8 січня о 13:00 розпочнеться прощання з військовослужбовцем у Будинку смутку на вулиці Ребета, 3 в Івано-Франківську. Того ж дня Сергія Соколова поховають на Алеї героїв у селі Чукалівка, повідомили на Facebook-сторінці комунального підприємства “Міська ритуальна служба”.
