Контрольний пункт неподалік від Верховини, що на Івано-Франківщині. Його проходять переважно усі бажаючі підкорити Говерлу або відвідати гуцульську столицю. Цього разу військовий ТЦК Євген зупинив місцевого, який їхав на відпочинок у сусіднє село. А документів про відстрочку з собою не мав. Процедура перевірки затягнулася на 20 хвилин. Електронна база підтягнула оригінали. З досвіду Євгена, 90% чоловіків — мають порушення військового обліку.
Журналісти «Слідства.Інфо» поїхали у Прикарпаття, щоб поспілкуватися з ТЦК та побачити, як перевіряють чоловіків призовного віку у гірських районах.
«Ворохта у війні повноцінно»
Близько 8:30 ранку на залізничний вокзал у Ворохті прибуває потяг з Києва. Ворохта — це старовинне гуцульське селище на Івано-Франківщині. Туристів тут приймають понад 150 років. На платформу виходять жінки з дітьми, чоловіків призовного віку не спостерігаємо.
– Ми приїхали трішки порелаксувати, перезагрузитися від проблем київських.
– Ви жіночою командою зібралися?
– Чоловіки залишаються хто на службі, хто на роботі.
Зустрічають туристів з пʼятеро таксистів та ще стільки ж водіїв автобуса. Розповідають, що минулоріч було більше відпочивальників, серед них і чоловіки приїздили, а тепер мають «антирекламу». Цього року, 4 липня прикордонники встановили контрольний пункт на вʼїзді до Ворохти, зараз вже його немає. Люди вийшли на мітинг і прибирали блокпост. Як результат — місцеві жителі отримали низку підозр у груповому хуліганстві.
У соцмережах пишуть, що ось дикі гуцули заштовхали машину військового ТЦК задом у якісь там корчі. Людина вдарила інші машини і здає назад. Заїжджає у ті корчі, розвертатися. І знову в натовп людей. Люди скочили і почали машину тримати, він ледь не виїхав на ноги. Почав показувати середній палець і тоді, пшикнув з газового балончика через вікно хлопцеві, який йшов до нього розмовляти, звісно, що на емоціях. Він звідти пшикнув йому в очі і тоді вже було молодь не зупинити, тяжко стримати, — згадує колишній голова Ворохти Петро Кермощук.
Ворохтянці пошкодили автівку ТЦК, а 47-річний військовий під час виконання своїх службових обовʼязків отримав ушкодження. Місцеві неохоче згадують про те, що сталося на блокпосту. Пояснюють, тоді були проблеми з підвозом продуктів, а ще вважають, було багато повʼязаного з мобілізаційними заходами контролю, на відміну від курортного Буковеля.
Мій чоловік був на тій акції. Пішов, щоб дізнатися чому з нашого селища зробили прикордонну зону і чому ТЦК з Верховинського району сидить в іншому районі у Ворохті. Врешті, моєму чоловікові вручили повістку в військкомат та підозру у груповому хуліганстві. Тоді ж близько ста повісток роздали за декілька днів після інциденту, — розповідає дружина одного з учасників акції на блокпосту Ольга.
Голова Ворохтянської селищної ради Олег Дземʼюк каже журналістам, що Ворохта залучена у війну повноцінно: «Процес мобілізації триває. Ворохтянська громада у війні повноцінно, навіть якщо ми далеко у тилу. Купуємо усе, що потрібно квадрокоптери і РЕБи. Люди мають змогу розвиватися і донатити на ЗСУ».
За інформацією голови Ворохтянської селищної ради Олега Дземʼюка, з 6 тисяч мешканців територіальної громади Ворохти 200 чоловіків і жінок воюють на фронті, 13 загинули, 4 зникли безвісти, 2 в полоні.
У Чернівецькому прикордонному загоні усвідомлюють, що деякі контрольні пости можуть створювати незручності місцевим, які по декілька разів на день мають проходити перевірку. Але є задача контролю, яку перед військовими на місцях ставить керівництво.
Наші дії завжди узгоджуємо з Івано-Франківською ОВА. Якщо хтось, як у випадку з Ворохтою, вважає, що його права порушені – ви можете оскаржити дії прикордонників чи ТЦК законними способами. Але приїхати і битися там з прикордонниками чи іншими військовослужбовцями, це не нормально, — говорить помічник начальника Чернівецького прикордонного загону Ігор Заруднєв.
«На другий день у ТЦК хотів писати рапорт на бойові, там спокійніше»
Військовий Максим вже місяць на службі у ТЦК Надвірнянського району. Все, каже, як у всіх: «отримав поранення під час бойових, тепер ось тут».
Максим з Київщини. У перші дні повномасштабного вторгнення записався у добровольчий корпус, у березні підписав контракт з добровольчим формуванням територіальної громади Бучанського району, добровільно мобілізувався у 114-ту бригаду, потім його перевели у 42-гу бригаду. Максим отримав поранення у боях під Часовим Яром.
Зупиняю перевірити документи, а мені кажуть: «чому ти не в пакеті, чому повернувся? Покажіть мені документи, що у нас в країні війна». Такого наслухаєшся, прямо в обличчя каже людина: «я тебе проклинаю». Вони ж усіх відразу рівняють, тіктоків надивляться, — розповідає військовий ТЦК Максим.
За місяць, каже Максим, звик до роботи в ТЦК. Але на другий день хотів уже писати рапорт назад на бойові, там було спокійніше. Оскільки знаєш, де ворог, а тут каміння летить з усіх боків. Максим заспокоює себе думкою, що допомагає побратимам збільшувати чисельність війська. Можливо комусь додасть часу на відпочинок або зустріч з рідними.
Чоловік розуміє, що будемо виписувати повістку і відразу вдає хворого, все болить у нього, кульгати починає. Багато чого придумують: «Сьогодні не можу, а завтра обіцяю прийду. Не треба повістку, я сам прийду». За два роки не прийшов, а сьогодні прийде. Коли показую у військовому квитку, що в мене там РФ написано, то вони трішки замовкають. Я кажу: от бачиш, у мене РФ і я служу, а ти бігаєш-катаєшся, так хто з нас українець? — додає Максим.
«А ти там був? Йди воюй, що там стоїш?»
Військовий ТЦК Євген, який працює у парі з Максимом, перевіряє дані одного з місцевих чоловіків, який, за його словами, їде у сусіднє село на відпочинок у гори. Той каже, що має відстрочку, оскільки багатодітний батько. Але з собою не має документів, які б підтвердили цю інформацію.
— Не вказано, що у вас є відстрочка, ні слова про ваших дітей. Відстрочки немає, так?
— Але мене тоді забрали б. Воював би, чи ще щось.
— Так. Ось зараз хочу вас забрати. Тому запитую, чи є у вас відстрочка. Ви не хочете її показати, тому я вам пропоную.
— Я вам зараз покажу, що вона в мене є. Чекайте, я зараз зателефоную або фотографію знайду.
— Щоб час не витрачати, виписали б вам повістку.
— Я вам зараз покажу, то нащо я буду витрачати свій час і потім зʼявлятися.
— Знаєте, у нас як в магазині: клієнт – це закон. Як ви скажете, так і буде. Саш, Саш! Дай повістку!
Зараз оператор опрацює дані та скаже мені результат: є відстрочка чи немає. На жаль, держава не забезпечила нам мобільну систему. Якщо люди вчасно оновили дані і в них порядок з військовим обліком, у додатку “Резерв+” все показує: що він пройшов ВЛК, у нього немає порушень обліку, стоїть на обліку. Зазвичай 90% чоловіків — з порушенням військового обліку. Або немає ВЛК, або відстрочка незанесена, — розповідає військовий ТЦК Євген.
— Так, все не треба. Система показала, що ви маєте бронювання. Вибачайте!
— І що не можна відразу так було?
— Чекав на відповідь, вибачайте пане. Майте при собі документи, буде швидше.
У момент, коли журналісти «Слідства.Інфо» спілкувалися з військовими ТЦК, вони звернули увагу на людей, що їхали у бік блокпосту на квадроциклах. Журналісти побачили, як водії різко завернули квадроцикли у зворотному напрямку. Ймовірно, ті не хотіли проходити перевірку особистих даних.
Військові ТЦК зупиняють автобус з дітьми. Виходить супровідник: «Я придатний до військової служби, на обліку. Ми веземо від церкви людей на відпочинок у Верховину, я супроводжую групу. Але що ж, зараз братові скину «подарунок» на день народження. Ось, повістку виписали».
Євген розповідає, що військкомати займаються не лише мобілізацією, а й доставкою тіл загиблих захисників та похованнями.
Ось ці запитання: «А ти там був? Йди воюй, що стоїш?». Постійно, кожного дня питають. Ти вже змучишся відповідати: «Так, був, перевівся після поранення». Люди не хочуть це чути. А військкомати займаються ще й доставкою тіл загиблих і похованнями — і це найважче. Люди впізнають тебе, що ти ходиш по вулицям і повістки роздаєш, а потім мусиш ще й на похороні сімʼї загиблого вручати прапор. І люди дивляться на тебе як на якогось ворога, — ділиться Євген.
