Вперше за останні 16 років уряд переглянув споживчий кошик українців. Видно, навіть туди, на гору, дійшло, що за старими мірками жити просто нереально. Презентуючи новий кошик, прем’єр Гройсман похвалився, що вони якісно переглянули перелік, збільшили обсяги продуктів і скоротили терміни використання. А що ж маємо по факту?
Сало мусить бути
Почнемо з головного – продуктів харчування. І як би не запевняли в уряді, цифри говорять самі за себе: норми фактично не змінилися, а в дечому стали навіть гірші. Отож один українець має з’їсти на рік 39 кг хліба житнього і 62 пшеничного, 4 кг макаронів і 9,4 кг борошна. З круп – найбільше рису, 2,5 кг. Ще 1,9 кг бобових, 95 кг картоплі, 28 кг капусти, 25 кг помідорів і т. д. 16 кг баштанних і 60 кг фруктів. Підсолодити життя можна 24 кг цукру і 13 кг кондитерки.
Риби українець може з’їсти 7 кг, оселедців – аж 4 кг і ще 2 кг рибних продуктів. Плюс 60 кг молока і стільки кисломолочних, 5 кг масла і 13,5 кг сиру. А ще 220 яєць.
І всі ці цифри абсолютно ідентичні тим, які були затверджені у 2000 році. Єдине, де можна знайти різницю – у м’ясі. Якщо раніше на одну душу розраховувалося 14 кг яловичини, то тепер аж 16, так само на 2 кг – з 12 до 14 – збільшили норму курятини. Але от цікавинка – з кошика взагалі забрали баранину і кролятину, яких раніше було по 2 кг. Певно, подумали, що то делікатеси. Стандартними залишилося 8 кг свинини, 9 кг ковбас і 2 кг сала – ну, куди ж без нього?
Все ж таки дещо в кошик доклали – 0,5 кг кави в зернах, 3 кг солі і 0,3 кг спецій.
Труси на квартал
Так само успішно змінили й перелік одягу, який можуть дозволити собі українці. Отож, як і раніше, один здоровий працюючий український чоловік може собі купити – одну демісезонну куртку та костюм-двійку на п’ять років; 1 джинси, 1 светр, 1 спортивний костюм на 3 роки; 2 майки на рік; 1 кашкет та шапку / шарф на 6 років; 1 рукавиці на 3 роки. 2 пари осінніх черевиків на 5 років, 1 кросівки – на 3 роки і 2 пари туфель на 5 років.
Що ж змінилося? Верхня зимова куртка купується не раз в 4 роки, як було раніше, а раз на три, а утеплені чоботи мають прослужити 3 сезони, а не 5, як було раніше. Плюс – на 4 роки розраховується 6, а не 5 сорочок. Збільшується кількість трусів – 6 на 1,5 роки замість 5 на 2, плавок – 1 на 4 роки, а не на 10, шкарпеток – 10 пар на рік, замість 7, і краваток – 1 на 5, а не 10 років. У нових нормах електробритву замінили на звичайну – цього разу 1 на 3 роки. До неї також додали 2 упаковки лез по 12 штук у кожній на один рік.
Де таки видно, що підняли норми, так це в жіночому гардеробі. Отож здорова працююча українка тепер може розраховувати на 1 зимове пальто не у 8, а у 7 років. А демісезонне пальто вона може купити раз на 5, а не на 7 років. В одних зимових чоботах тепер треба ходити лиш 3 сезони, а не 5, як було раніше. І раз на два роки можна собі дозволити туфлі осінні, літні й кросівки.
Плюс українка має носити 2 сукні лиш 7 років, а не 8. Їй дали право на брюки – 2 на 7 років, раніше їх зовсім не було. Раз на три роки вона може купувати джемпер і спортивний костюм, а 3 рази на 4 роки – блузки.
Збільшили й кількість нижньої білизни: раз у два місяці можна дозволити собі труси, а раз на півроку – бюстгальтер. Раніше 5 трусів розраховувалося на 2 роки, а 1 бюстгальтер – на рік.
І є в цього гарного подружжя дитинка до 6 років. Який одяг для неї можуть дозволити собі батьки? 1 зимову і 1 демісезонну курточку на 2 роки. Враховуючи, як ростуть діти, це звучить смішно, але маємо, що маємо. Добре, що хоч все взуття рахується – пара на сезон. Для дівчаток можна купити 2 сукні на рік, замість старої норми – 2 на 3,5 роки; для хлопців – 2 сорочки на рік, 2 пари брюк на 1,5 роки, 1 спортивний костюм на рік і 2 джемпери.
Трохи збільшили норми білизни – 7 пар трусиків на рік замість 5 на 1,5 року і 5 пар шкарпеток на рік, замість 4. Старими лишилися норми про 3 футболки і 3 колгот на рік та 1 піжаму на 2 роки.
І щось до хати
З товарами для дому теж не дуже склалося, «набори предметів першої потреби» зовсім не потовщали.
Як і раніше, одна середньостатистична сім’я може докупити до свого кухонного начиння 2 тарілки на рік, 6 ложок, 6 виделок і 3 ножі – на 10 років, 4 каструлі на 9 років, 2 сковорідки на 9 років, 1 чайник – на ті ж 9 років.
Щодо домашньої техніки, то на один холодильник можна назбирати за 15 років, телевізор – 10, пралку – 14, праску – 9. З кошика вилучили радіоприймач, що цілком логічно. Але додали туди стаціонарний телефон, що цілком нелогічно, – такий апарат має служити 20 років.
Раз на 25 років середньостатистична українська сім’я може дозволити собі нову шафу для одягу, набір для кухні, ліжко чи диван і письмовий стіл. Дзеркало до ванної у нас купується раз у 20 років, а стільці – раз у 15.
Звісно, не забули в уряді й про духовні потреби народу – аж 6 разів на рік ми можемо сходити в якийсь із культурних закладів, і ще купити собі аж 6 книжок.
Було б смішно, якби не було так реально. До слова, на основі споживчого кошика розраховують прожитковий мінімум, відповідно від цього залежать чимало соцвиплат.
