Івано-Франківськ прощався з героями

У понеділок, 2 червня, в Меморіальному сквері поховали трьох військовослужбовців, які загинули під Слов’янськом. Провести героїв в останню дорогу прийшли кілька тисяч людей.

У Слов’янську 29 травня терористи збили гелікоптер Нацгвардії з 13 війсь­ковими на борту, 12 із них загинули на місці. Один залишився живий і зараз перебуває у важкому стані. Того ж дня стало відомо, що серед загиблих шестеро прикарпатських беркутівців: Василь Семанюк, Віктор Яков’як, Володимир Лисенчук, Петро Безпалько, Петро Остап’юк та Володимир Шарабуряк.

В Івано-Франківську оголосили дні жалоби та виставили почесну варту біля пам’ятника працівникам органів внут­рішніх справ, які загинули при виконанні службових обов’язків. Мешканці міста приходили з квітами та лампадками, аби віддати шану загиблим.

У понеділок, незважаючи на негоду, все місто зійшлося, аби провести в останню путь трьох іванофранківців – старшого лейтенанта Василя Семанюка, старшого прапорщика Володимира Шарабуряка та старшого лейтенанта Петра Безпалька.

Після поминальної панахиди у Катед­ральному соборі похоронна процесія вирушила стометрівкою до Меморіального скверу. За рішенням міськвиконкому тіла загиблих поховали саме тут.

Автоматною чергою правоохоронці віддали шану своїм бойовим побратимам. Навіть чоловіки не приховували сліз.

«Ці хлопці були такими, якими можна було гордитися, – каже товариш загиблих Віталій Мельничук. – Вони були на передовій усі 40 днів. Казали, що повернуться тоді, коли зроблять роботу».

Дружина Петра Безпалька згадує слова чоловіка, мовляв, вернуться звідти героями. «Я не думала, що героями вони вернуться ось так, – говорить пані Наталія. – Він був дуже доброю людиною, хорошим татом. Я не знаю, як пояснити двом діткам, що татка більше не буде».

Тіла ще двох загиблих – Володимира Лисенчука та Віктора Яков’яка – поховали в рідних селах на Коломийщині.

А ще одного прикарпатця Петра Остап’юка через бойові дії ніяк не могли вивезли зі Слов’янська. Тільки 3 червня стало відомо, що його, нарешті, вдалося перевезти до Харкова. Звідти він уже поїде додому – в рідне село Торговиця, що на Коломийщині.

Вічна пам’ять героям!