На перетині інтересів
Ще минулого року у Франківську провели конкурс проектів з облаштування громадського простору для дітей – Child Friendly Public Space. Тоді територію на Грушевського, 21 розглядали як одну з ймовірних локацій. І кажуть, що організатори навіть знайшли спонсорів і заручилися підтримкою міського голови. Хоч зараз йдеться вже навіть не про дітей, а про місто загалом. Влада Франківська та області об’єднала зусилля, щоб в історичному центрі, під палацом Потоцьких, втулити кількаповерхову споруду – паркінг.
По факту там усе доволі заплутано. Земля належить області, тож міський голова Руслан Марцінків звернувся до обласної ради з проханням надати дозвіл на будівництво багаторівневої парковки позаду адмінбудівлі. Обласна рада не відмовила.
На останній сесії облради депутати прийняли рішення про оголошення конкурсу на інвестора для будівництва багаторівневого паркінгу. І хоча до будівництва ідея ще має пройти ряд погоджень і дозволів, інвестора вже готові шукати, а може й знайшли…
На сесії облради її голова Олександр Сич зазначив, що поки немає дозволу архітектури, говорити про паркінг зарано.
«Якщо ми й будемо робити щось, то лише після того, як отримаємо всі містобудівні умови та обмеження, зокрема й від структур, які контролюють такі об’єкти, як бомбосховище, – каже Сич. – Цілком можливо, що це буде симетрична споруда з одного і другого боку адмінбудівлі, об’єднана переходами. Але давайте спочатку отримаємо всі необхідні технічні умови й тоді вже будемо говорити – ми це робимо чи не робимо».
До теми: Смерть “передостаннього” бастіону Станиславова
Чи потрібен центру паркінг?
Співкоординар конкурсу Child Friendly Public Space, колишній головний архітектор міста Володимир Гайдар вважає, що паркінгу там не місце і активісти мусять відстояти зелену зону в історичному центрі.
«Зелена зона там є. Її просто треба відкрити. Я б швидше поставив питання доцільності й формату того паркінгу, – говорить Гайдар. – Якщо там забудувати, це вже мертва зона. При чому вона буде й візуально навантаженою і своєю поверховістю сперечатиметься з історичними спорудами. Вважаю, що це однозначно неправильне рішення. Інше питання, якщо цей паркінг для адмінбудинку. Туди приїжджає багато людей і логічно, що для них він потрібен. Підземної площі перед адмінбудинком буде абсолютно достатньо, щоб забрати всі ті паркомісця зверху і зробити тоді нормальний громадський простір».
Франківський архітектор Андрій Назаренко звертає увагу на те, що територія за Білою хатою несправедливо занедбана. І якщо відродити її та відкрити для людей, то місто отримає ще одну пішохідну зону. Крім того, таким чином можна буде врятувати вулицю Вірменську, яка нині впирається в паркан і смітники.
«Наше місто унікальне тим, що має кілька міських площ – Вічевий майдан, Міцкевича, Шептицького, Ринок, стометрівка, площа перед адмінбудівлею – і всі вони між собою поєднані, – зазначає Назаренко. – Є ще Вали, які мали б бути в цій системі, але вони відрізані. Тринітарську площу віддали під базар. Тому, якщо оживити й відкрити Вірменську, то там буде вільний прохід до головного входу на Вали з вулиці Шпитальної та до палацу Потоцьких. І навіть з точки зору водія – відкрита Вірменська забере пішоходів з Тринітарської, машинам буде легше заїхати».
Поки що на черзі отримання містобудівних умов чи обмежень, за результатами яких комісія підготує умови конкурсу та проект інвестиційного договору для будівництва багаторівневої стоянки. І виглядає, що це питання таки «порішають». Головний архітектор міста Дмитро Нижник спершу каже, що коментувати ще рано, але згодом наголошує, що паркінг без сумніву буде.
«На цій стадії розроблена проектна пропозиція. Ще передчасно говорити про об’єм паркінгу, чи він буде для потреб адмінбудівлі чи для жителів, – говорить Нижник. – Цим опікується обласна рада. Тепер будуть розробляти техніко-економічне обґрунтування, яке погоджуватимуть з департаментом архітектури. Тоді зможемо його оприлюднити. Паркінг – доцільний. Я ж бачу – по півтори години щодня витрачаю, щоб проїхати через центр міста. І навіть якщо зроблять центр пішохідним, машини десь треба складати. Ми не можемо виключити такі елементи транспортної складової з архітектури міста. Паркінгу бути, і не одному, їх буде як мінімум три».
Перспективний простір
«Репортер» запитав у міського голови Руслана Марцінківа, як так вийшло, що він обіцяв людям одне, а на ділі виходить інше. Однак мер відповідальність з себе знімає. Мовляв, він лише запропонував.
«Я звертався з проханням розглянути можливість, бо місту необхідна багаторівнева парковка, – пояснює Марцінків. – Найдіть мені іншу вільну земельну ділянку, яка ще залишилася у власності міста. Зараз є проекти, де дитячі майданчики роблять на даху, це ж не такий складний об’єкт? А парковка частково має розвантажити центр. Це земля обласної ради, це їх рішення. Ми можемо тільки сприяти. Зважаючи на те, що вони на це відводять землю та оголошують конкурс, архітектура може їм видати містобудівні умови».
Мер не погоджується, що паркінги треба виносити за межі історичного центру. Каже, це не зручно.
«Розкажіть цим людям, які приїжджають, щоб вони там залишали машини. Хто буде паркуватися за мостом? Ми ще також зобов’язали забудовника на Мельника зробити багаторівневу парковку на 300 місць».
Андрій Назаренко розповідає, що парковки в центрі лише активують транспортний колапс. Адже, за правилами урбаністики, кожна парковка втричі збільшує притік транспорту, а наші дороги та схема руху вже нині не витримують того, що намагається протиснутися в центр.
Сьогодні активісти збирають підписи під листом, якого вони направлять і міському голові, і в обласну раду. На момент підготовки публікації було вже два аркуші підписів. У листі – спільна позиція громадських представників, експертів з дорожнього руху та інших громадян щодо початку діалогу та дискусії з приводу багаторівневої парковки. Тепер основне завдання – вивести владу на діалог, щоб до людей прислухалися.
«Вже є готові пропозиції та напрацювання щодо тої ділянки, – зазначає одна з активістів, координатор конкурсу Child Friendly Public Space Юлія Ляхович. – Наприклад, є пропозиція відкрити простір за адмінбудівлею і з’єднати дві частини середмістя».
Володимир Гайдар підтримує таку ініціативу і додає, що Вірменська має неоцінений туристичний та історичний потенціал.
«Поряд є внутрішні двори від вулиці Старозамкової, які виходять до бомбосховища. Там знайшли підвалини колишнього тринітарського монастиря, – розповідає архітектор. – І вони в такому стані, що можна щось розкопувати, експонувати. Можна робити туристичні точки. Археологічні розкопки у нас по місту не зроблені. І це треба відкривати, працювати з цим, популяризувати. Говорили вже не раз, що треба вулицю Вірменську продовжити, зробити вихід до Шпитальної і розвантажити пішохідний центр, перетягнути сюди людей. Є багато питань, крім паркінгу, які можна і треба вирішувати і які будуть на руку центру міста».
Comments are closed.