Минулого місяця двоє дітей, у Львові та Дніпрі, захворіли на правець. Малюки пройшли через реанімацію, як виявилося, свого часу вони не були вакциновані від цієї інфекції. Загалом у Мінохорониздоров’я б’ють на сполох – ситуація критична, в.о. міністра Уляна Супрун навіть хоче винести проблему вакцинації на засідання РНБО. Разом із тим з Києва повідомляють – вакцини потроху купують, і вони ідуть у регіони. Які вакцини уже має Франківщина, чи можуть батьки бути певними в їх якості та чого критично бракує – у розмові з обласним позаштатним епідеміологом Марією Бойко.
– Пані Маріє, почнемо з правцю, у нас цьогоріч були такі випадки?
– На нині у нас звернень дітей і підозр лікарів-інфекціоністів щодо правцю у дітей не було. Але минулого року було двоє дорослих, позаминулі роки, починаючи з 2011-го, у нас щорічно реєстрували випадки правцю й серед дітей. На щастя, вони закінчилися одужанням. Там двоє дітей не були щепленими через відмову батьків, а двоє були щеплені, але давно. Тобто термін захисту, який дала вакцина, був послаблений. Хочу додати, що практично кожного року в нас помирають від правцю дорослі.
– Чому так?
– Ця вакцина переважно є комплексною – проти дифтерії, правцю, кашлюка. Дітки отримують цей захист – до року три дози, після року – ще одна. Наступна доза – перед школою, потім вже у школі. Дорослі мали б отримувати оті щеплення кожні 10 років. Дифтерія і правець – ці ті хвороби, які дуже часто є смертельними. Останню поставку вакцини ми отримали у 2011 році, термін придатності – де 2013, де 2014, фактично з 2014 ми не мали чим захищати дорослих. Вакцини для дітей, оті комбіновані (проти дифтерії, правцю, кашлюка, гемофільної інфекції та поліомієліту) вони у нас були, з перебоями, з недопоставками… Але тим не менше, те, що нам давали згідно квоти, ми мали.
– Що це за квота?
– Кілька років тому, саме згідно з квотою, МОЗ постачало вакцини до областей. От наша потреба 100 %, а квота нам була 70-80 %, але це хоч щось. 2015 рік був проблемним, тому що ми мали дуже мало вакцини. І ця вакцина, яка нам приходить у червні-серпні цього року, це та, що придбана за бюджет 2015-го. Тобто МОЗ спрацювало так, що замовлене у 2015 році, ми отримуємо зараз.
– І які саме вакцини вже отримали?
– У червні була перша поставка вакцини проти дифтерії, правцю, кашлюка, поліомієліту та гемофільної інфекції, а також – кору і краснухи, це ті, які використовують для дітей в 1 рік і 6 років. У липні отримали проти гепатиту В – це вакцина, якою захищають дітей у пологовому, а потім протягом першого року життя. Тепер отримали вакцину проти гемофільної інфекції – це та хвороба, яка вражає дуже багатьох дітей у віці до п’яти років. Часті нежиті, отити, пневмонії, бронхіти у світі пов’язують саме з гемофільною інфекцією. Зараз чекаємо вакцину для новонароджених – БЦЖ, проти туберкульозу. У серпні отримали вакцину від дифтерії із зменшеним вмістом антигену, яка б могла захистити шестирічок і підлітків. І чекаємо на вакцину від дифтерії і правцю (АДП), для підлітків і дорослих, яка може використовуватися у різних варіаціях.
Важливо, аби мами, діти яких не отримували щеплення, почули, прийшли у поліклініки та отримали пропущену вакцинацію. Бо є прогнози – як ВООЗ, такі і наших місцевих інфекціоністів – що ми стоїмо на порозі епідемії дифтерії.
– Чого ще бракує?
– Вакцини проти поліомієліту. У лютому-березні використовувалася вакцина тривалентна, тепер цілий світ перейшов на бівалентну, яка є більше безпечною для дитячого організму. І ми очікуємо, що, може, до кінця року отримаємо таку вакцину. Але під час вакцинації, яку ми провели за епідемічними показами до березня, багато дітей отримали вакцину, тож ми більш-менш спокійні. БЦЖ теж очікуємо. І нам, напевно, ще бракуватиме вакцини проти дифтерії, правцю, поки що її бракує для дітей у віці 1,5 року і у віці дошкільному… В принципі якоїсь більше нагальної потреби немає.
– Батьків перш за все турбує якість тих вакцин, як бути певним?
– Перше. Вакцини, які зараз використовуються в Україні, це вакцини, які прекваліфіковані ВООЗ, тобто перевірені і відповідають світовим стандартам, вимогам. І не можна придумувати собі, що Україна живе за своїми вимогами, а цілий світ – за іншими. Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ) закуповує нам вакцини, які визнані світом, і вироблені за світовими стандартами.
Друге. Велике значення має, як ці вакцини зберігаються. Ще років 15-20 тому в нас із цим дійсно була плачевна ситуація. Але зараз та ж ВООЗ кожні два роки проводить моніторинг – тобто приїжджає в Україну і дивиться, як зберігаються вакцини – у Києві, на складах, у регіонах. Це контролює світ. За минулі п’ять років підприємство «Укрвакцина», яке всі вакцини й отримує, поміняло все своє холодове обладнання…
Уся вакцина розвозиться по областях тільки у термомашинах (авторефрижератори), потім вона потрапляє на склади, де також у приміщеннях підтримується температура 2-8 градусів. Аби отримати вакцину з цього складу, із поліклінік районів і міст їде машина і спеціальна людина, яка має з собою сумку-холодильник. Вакцини, які ми отримуємо, дуже часто обладнані термодатчиками. Ми жорстко контролюємо умови зберігання. Плюс, кожного року у нас проходять спеціальні навчання всіх медиків, причетних до вакцинації, – починаючи з медичної сестри.
– Ви згадали про можливу епідемію дифтерії, ще які є загрози?
– Дифтерії ми боїмося однозначно. Якщо не буде вакцини проти поліомієліту – може підняти голову поліомієліт. Є також проблема туберкульозу. Якщо сьогодні злегковажити щепленнями проти кору-паротиту-краснухи – то є велика імовірність уже в 2017-2018 роках захворіти на ці хвороби, які тепер полюють на підлітків і молодих людей. А як ви знаєте краснуха небезпечна для майбутніх мамусь, а паротит – для майбутніх татусів…
Тому я б радила сьогодні переглянути свої медичні документи, своїх дітей, і звернутись в поліклініку для отримання чергового щеплення.
