«Прогулюючись центром Івано-Франківська, ми з товаришем зайшли у старий дворик готелю «Зірка», — розповідає франківець Ігор. — Зазвичай закриті ворота були відчинені, то чом би не пофотографувати станиславівську старовину?
Та не минуло й хвилини, як сюди прибігли двоє молодиків, які на вулиці лагодили вивіску тутешньої піцерії, і почали нас виганяти. Мовляв, це прибудинкова територія. Згодом з’явився власник піцерії і заявив: якщо не хочемо проблем, краще піти, бо це взагалі — його земля. «Як вас звати?» — питаємо. «Ти що такий розумний? Як не хочеш, щоб тобі розбили окуляри, йди звідси».
Така розповідь нашого читача наштовхнула «Репортер» на запитання, чому двори в центрі Івано-Франківська нині загороджені парканами чи воротами? Виявляється, місто таки має із цим проблему.
«Загороджувати двір можна, якщо це не заважає безпечному руху автомобілів і безпечній евакуації громадян, — говорить начальник міського департаменту містобудування та архітектури Олег Гаркот. — Щоб обмежувати доступ людей у двір, він має бути у приватній власності, і для цього потрібен погоджений проект. Але проста прибудинкова територія не може бути підставою для обмеження доступу туди людей».
Чи не єдиний будинок, що загородив двір законним шляхом, стоїть на вулиці Шевченка, 34. У вузькому проході між цією п’ятиповерхівкою і приміщенням Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету вже два роки стоїть металевий паркан з фірткою, що відкривається ключем-таблеткою. Його встановив створений мешканцями житлово-будівельний кооператив №5, приватизувавши перед тим цей двір. Отже, має право.
«Раніше у дворі постійно сиділи компанії та розпивали спиртні напої, — розповідає мешканка будинку Ілона Олійник. — У темному проході з двору на вулицю Шевченка ввечері стояли грабіжники. Ми ходили на прийом до міського голови, наші проблеми йому підтвердила міліція, і нам дозволили поставити цю огорожу».
Проте, за словами Олега Гаркота, переважно франківці не погоджують свої огорожі. Особливо у центрі міста. У березні сесія міськради прийняла рішення про порядок розподілу територій кварталів міста. У ньому виписана процедура встановлення огорож. Проте поки що і цим рішенням мало хто з мешканців послуговується.
Двором торгового центру «Легенда» біля ратуші (з боку вулиці Вітовського) колись можна було пройти до синагоги. Нині тут ворота, а за ними видніється гараж. Така ж картина з боку вулиці Страчених націоналістів — велетенські чорні ворота. Як каже Олег Гаркот, що з тим робити, наразі невідомо.
А що ж із готелем «Зірка»? Його приміщення та земля під ним нині досі належить Міноборони. Про це повідомив начальник міського управління земельних відносин Ігор Гаркот. А начальник Івано-Франківської КЕЧ району Анатолій Садіков написав, що приміщення під піцерію тут орендує ПП Віргунов А. А.
Із цими відомостями «Репортер» вирушив до піцерії довідатися, за що ж людям на державній землі погрожують проблемами. Цього разу керівництва тут не було. Офіціантка зателефонувала до адміністратора, якого назвала Володимиром. Той відмовився зустрітися, але одразу заявив, що двір — це приватна земля. А коли почув, що маємо документи про протилежне, почав плутатися, назвав землю вже прибудинковою територією, а на решту питань відповідати відмовився. Добре, що про проблеми для інших тут добре знають…
За цими воротами на Січових Стрільців — державна земля. Але, якщо раптом зайдете, то там вам пригрозять проблемами
Ворота на вулиці Страчених націоналістів. Раніше тут був провулок
На Шевченка, 34 парканом мешканці бороняться від грабіжників і дебоширів
