Добре відомо, що в Україні заборонена дискримінація при прийомі на роботу. Будь-яка – статева, вікова, релігійна, расова. Мінсоцполітики навіть грозиться штрафувати роботодавців, які в оголошеннях про вакансію вказують вимоги щодо віку чи статті кандидатів. А таких оголошень по Франківську – море.
Знімемо негайно!
Часто бачите оголошення про прийом на роботу, де є вимоги: «потрібна жінка до 35 років», «перевага надається чоловікам», «не старше 40 років»? Отож. А вони в Україні заборонені. За порушення загрожує штраф – 10 мінімальних зарплат. Сьогодні це 11 470 грн. Принаймні такою сумою погрожують у міністерстві соцполітики.
Не слабо, чи не так? Але роботодавці не дуже бояться. Бо ж подібних оголошень у нашому місті й шукати не треба – на кожному другому стовпі висять. Телефонуємо за першим, що впало в очі: «На роботу продавця потрібні дівчата віком до 30 років». Після кількох гудків відповідає приємний чоловічий голос. Одразу до суті. «Напевно, ви бачили дівчат, що ходять у таких красивих платтях по центру, продають солодощі», – розказує він. «А чому саме до 30 років?», – питаємо. «Ну, можете, і в 31 попробувати», – чути, як посміхається чоловік. «А в 35?». «Ну, приходьте – подивимося».
Йдемо ва-банк: «А чи знаєте, що таким оголошенням ви порушуєте закон?». Чоловік одразу ж насторожується, очевидно, зрозумів, що його турбує далеко не шукач роботи. «А де ви його бачили? То, напевно, ще якесь старе висить, ми його обов’язково знімемо».
На тому й розійшлися. Хоча вони цілком можуть перефразувати зміст оголошення, але чи від того зміняться вимоги до кандидата? Чи захочуть вони взяти на цю роботу жінку за 50 чи не дуже симпатичного чоловіка? Сумнівно, бо ж їм таких точно не треба. Хоч це й незаконно.
Нічого особистого
Як розповідають в обласній територіальній інспекції з питань праці, серед оголошень, де перевага надається чоловікам, найбільше вакансій робітників та обслуговуючого персоналу. Жінок більше шукають на менеджерів з реклами, з продажу тощо.
Ще з 1 січня цього року в Україні набули чинності зміни до законів «Про зайнятість населення» і «Про рекламу». Як пояснює начальник інспекції Оксана Ткачівська, ці закони забороняють в оголошеннях про вакансії зазначати вік і стать кандидатів. Хіба, крім випадків, коли робота може виконуватися тільки особою певної статі. (До речі, щодо цих винятків, то тут «ідеально законним» виглядає хіба оголошення такого змісту: «На жіночу роль в театрі потрібна жінка». Про всі інші роботи, сперечатися можна, напевно, дуже довго).
Отже, навіть якщо роботодавцю потрібен вантажник, який тягатиме залізяки чи лантухи по 50 кг, він не може в оголошенні вказувати, що це обов’язково має бути чоловік. Людина повинна обирати сама – чи вона справиться з такою роботою, чи ні. Але автори оголошень цим як не переймалися, так і нині не сильно переживають.
Так чому ж не штрафують, якщо за порушниками далеко ходити не треба? Все б якась копійка до багатостраждального бюджету. А тут усе просто – поки що не мають права. Втім, лише поки що. Як кажуть в інспекції, міністерство соцполітики уже розробило механізм притягнення недобросовісних роботодавців до відповідальності, відомий і розмір штрафу – ті ж 11 470 грн. Але той механізм поки що не затверджений. Щойно це зроблять, інспектори матимуть право і відстежувати оголошення, і штрафувати роботодавців. Що ж, почекаємо, подивимося.
Право посваритися
Однак, ці найсвіжіші зміни до трудового законодавства стосуються тільки оголошень. Виглядає, що вони мають лише посилити ті положення, що й так уже прописані в законі. Адже ще з 1991 року в Кодексі законів про працю є стаття 2-1, яка каже, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Проте й нині в нас не перестають говорити як про гендерну, так і про вікову дискримінацію при прийомі на роботу.
Роботодавці мають свої аргументи. Так, досвід і фаховість кандидата – речі важливі. Та все ж…Стать і вік у деяких випадках таки грає роль.
«От, у мене в магазині продавці – виключно жінки, чоловіки просто не приходять влаштовуватися, – з неохотою, після 15 хвилин переконувань розповідає приватний підприємець Роман. – Коли беру на роботу, то стараюся, аби їм було за 30 і вже мали дітей-школярів. По-перше, так не буде проблем з декретами. Ви ж знаєте, що з 1 липня відпустка перед пологами зараховується до трудового стажу, і саме працедавець мусить платити за жінку єдиний соціальний внесок – а це 33,2 % від зарплати, тобто у мене десь вийде 2,5 тисячі. А з тими, хто має малих дітей, теж проблемно – мав таку одну, то весь час відпрошувалася».
Проблемними видаються і старші люди, ті, кому скоро на пенсію. І тут уже стать ролі не грає. «А навіщо мені брати двірником бабусю за 50, якщо на цю ж посаду проситься жіночка 30 років, чи старого слюсаря, коли є молодший?», – на пальцях пояснює директор одного з приватних жеків Олександр.
І з цими аргументами можна не погоджуватися, та все ж зрозуміти їх не складно. Чи можливий людяний і законний вихід з ситуації? Чому б і ні. Було б бажання. Дати, для прикладу, людині випробувальний термін, хай доводить, що може справитися з цією роботою.
А от коли той працедавець принциповий і наполягає, що ви на ту роботу не підходите саме через вік чи стать, то тут вже треба самому себе відстоювати.
«Проблема в тому, що люди просто не знають своїх прав, – каже начальник інспекції Оксана Ткачівська. – З мого досвіду роботи – вісім років в інспекції – звернень людей щодо порушення рівності їх трудових прав було небагато. Однак, от зовсім недавно до нас звернулася зі скаргою одна громадянка, якій відмовили у прийнятті на роботу через те, що вона жінка».
Справа стосувалася одного комунального підприємства у районі, керівник мотивував тим, що робота для жінки заважка, хоча після перевірки інспектори не знайшли цьому підтвердження – ні у посадовій інструкції, ні в жодних інших документах. Тож на керівника склали протокол, далі – суд і штраф. Мінімальний у таких випадках – 550 грн.
Звісно, ця жінка на ту роботу не пішла. І що їй та скарга дала? Як мінімум, це «плюс» до власної самооцінки, а ще – той керівник тепер, напевно, сто разів подумає перед тим, як відмовити ще комусь тільки через те, що він «не тої» статті.
Як видно, проблема гендерної та вікової дискримінації має дуже багато кутів. Які ще більш загострили і підвищення пенсійного віку, і зобов’язання роботодавців оплачувати декрет працівників. А нові вимоги до змісту рекламних оголошень навряд чи в силі ті кути згладити. Помогло б, напевно, якби в Україні було побільше робочих місць. На жаль, ця місія нині виглядає ще більш нездійсненною. Адже створювати робочі місця непросто, значно важче, ніж писати закони.
Кого більше?
Аби змалювати картину того, кому в нас на Прикарпатті важче знайти роботу, ми звернулися за статистикою до обласного центру зайнятості.
Отож, за даними центру, станом на 1 вересня цього року в області було зареєстровано 16 508 безробітних. З них 9 441 жінка, і майже на дві з половиною тисячі менше чоловіків – 7 067. Якщо ж брати тих, хто за сприяння служби зайнятості знайшов роботу, то таких за січень-серпень 2013 року – 24 625. Серед них 12 729 чоловіків, жінок же на тисячу менше – 11 896.
Comments are closed.