Війна на порозі

Псевдореферендум у Криму, «переможний» виступ Володимира Путіна, величезне щастя більшості російських обивателів – Росія лише підтвердила статус агресора та свій виклик світові. Відтак в України не залишилося вибору, ніж оборонятися. Прикарпаття не лишилося осторонь.

Що таке оборона області?

У понеділок, 17 березня, на колегії Івано-Франківської ОДА екстрено створили Раду оборони області. До неї увійшли голова облдержадміністрації, обласний військовий комісар, міський голова обласного центру, керівник Штабу національного спротиву, керівники Народної самооборони, Правого сектору, УМВС, СБУ, ДСНС, Держспецзв’язків, прокуратури, управління юстиції, митниці, служби автомобільних доріг, залізничних перевезень, Укртелекому, Держдепартаменту з питань виконання покарань в області тощо.

При Раді створили координаційний центр, а в ньому – сектори: мобілізації населення та координації з військових формувань, матеріально-технічного та фінансового забезпечення, співпраці з органами місцевого самоврядування між містами та громадськими організаціями, транспортно-мобілізаційного забезпечення, цивільного захисту населення та прес-центр. А Штаб Національної гвардії вирішили створити при військовій частині 1241. За задумом, усі оборонні формування та структури, які були створені за останні чотири місяці, мали б увійти у цю гвардію, легалізувати зброю (ту, яка є на руках) і діяти синхронно.

Як сказав обласний комісар Ігор Павлюк, обстановка в області – критична. Адже основні зусилля Збройних сил зосередили на південно-східному, східному та північно-східному напрямках. На місцях роботи теж не поменшало: у комісаріаті проводять збори добровольців, яких є уже кілька тисяч.

«Основні завдання, – каже Павлюк, – це формування батальйону оборони, забезпечення озброєнням, технікою, матеріально-технічними засобами. Забезпечення роботи обласного та районних комісаріатів, об’єднання громадських організацій і рухів для подальших дій, підсилення оборони, випередження диверсійних груп».

До 20 березня на Прикарпатті мають бути сформовані загони Національної гвардії. Правоохоронці повинні не допускати масових заворушень, захоплень адмінбудівель, забезпечити охорону важливих об’єктів, створити загін для боротьби з антидержавними групами.

Місто патрулюватимуть загони – міліціонери спільно із самообороною. Даішники – на дорогах. Мобілізаційні групи, які роздаватимуть повістки, слідкуватимуть за реакцією прикарпатців і фіксуватимуть її. А начальник служби автодоріг має бути готовим перекрити шляхи, аби не допустити на Прикарпаття диверсійні групи із сусідніх областей, якщо буде така загроза.

«Закликаю всіх об’єднатись у Національну гвардію, – продовжив комісар. – Адже зараз не йдеться про партії, бо є завдання, які треба виконати, об’єднавшись. Слід облікувати всіх військово­службовців, які мусять або хочуть служити у Національній гвардії України. Перше на порядку денному – це захист нашого суверенітету».

Об’єднатися з «Беркутом»!

Матеріальних питань і тут достатньо: транспорт, амуніція, паливо, харчі тощо. Ігор Павлюк усе це підрахував і на колегії видав загальну суму – треба 4,5 млн. грн.

Революціонери не промовчали, але думки розділились. «Потрібні гроші. Якщо ми хочемо мати армію, яка буде не йти на смерть, а боєздатну, – сказав депутат обл­ради Віктор Неміш. – А якщо ні, то можемо мати кілька тисяч смертників на 15 хвилин бою з Росією. Потрібна зброя світового рівня, яка б могла знищити ворога!».

«Де запаси? Котелки, фляги, кружки алюмінієві, рюкзаки? На п’яному базарі? – обурився Михайло Бойчук (Хімік). – Як можна створювати штаб на базі військової частини, якщо її командир їздив у Київ і виконував там злочинні накази?».

«Як ви собі розумієте принцип формування такого загону? – спитав координатор Народної самооборони Ярослав Наваляний, – якщо туди входить МВС і «Беркут»? Чи станете ви зі своїм братовбивцею плечем в плече?».

Ігор Павлюк заспокоїв, що можна створювати окремі загони: рота Народної самооборони, рота Правого сектору і т. д. А вони вже самі визначаться, хто ними керуватиме. Проте командир повинен бути один, інакше усі стануть гарматним м’ясом.

Скільки чого треба

За словами голови ОДА Андрія Троценка, наразі є три джерела фінансування. Перше – держбюд­жет. Адже Верховна Рада прийняла рішення, яким на військо виділили 6,8 млрд. грн. Ймовірно частина тих коштів піде в область. Друге джерело – резервний фонд в обласному бюджеті, який становить приблизно 5 млн. грн., і місцеві резервні фонди. Третє – пожертви підприємців на спеціальний рахунок.

«Ми відправляли сьогодні частину людей, – сказав у понеділок міський голова Калуша Ігор Насалик. – У них нічого немає, крім автоматів. Ми містом купували спальні мішки, треба купувати все – від шкарпеток до трусів – а ви говорите про новітню зброю. Будемо скорочувати будівельні програми. Бо не треба нам садків і шкіл, якщо ми не захистимо свою державу…».

Яка участь Прикарпаття у тому, що робиться в Україні? «Бути наготові, – каже військовий комісар Ігор Павлюк. – Чи їхати до столиці, чи захистити стратегічні точки в області».

«Потрібно рятувати Україну, – говорить міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. – Тому треба стабілізуватися. Потім будемо розбиратися, хто не так щось зробив на якійсь посаді. Зараз говоримо, скільки треба касок, бронежилетів, продуктів і підключаємо підприємців. Маємо розуміти: якщо завт­ра сюди прийде московський чобіт, то він не буде розбиратися, хто в Правому секторі чи хто де. Треба показати цілому світу приклад об’єднання».

Як каже Андрій Троценко, обласна рада оборони має достатньо роботи на місцях. Йдеться про об’єкти, що потребують захисту. «Ми розуміємо, що можуть бути диверсійні групи, команди, які можуть заїхати, щоб дестабілізувати ситуацію, – наголошує голова ОДА. – Тому МВС, СБУ, прокуратура працюють над обороною об’єктів. І над забезпеченням правопорядку на території області. А це цілий ряд контррозвідних заходів і операцій з виявлення диверсійних груп і зменшення криміногенної обстановки».

Оскільки оголошена часткова мобілізація, то відбувається мобілізаційний призов у першу чергу офіцерського складу (МВС) – людей, яких направлять на захист державних кордонів. Крім цього, триває мобілізація добровольців. Перші вже поїхали. Інших готують, адже, можливо, ми вже стоїмо на межі від часткової до повної мобілізації.

Національна гвардія, підсумовує Андрій Троценко, це формування, яке поки що відбувається на папері. Аби це була боєздатна армія, людей спершу треба зорганізувати в чисельному складі, потім – одягнути, взути, навчити.

«Але ми не знаємо, в якому часовому режимі ми працюємо, – каже голова ОДА. – Не знаємо, чи буде в людей час на адаптацію. Бо найгірший випадок – коли створимо лише народне ополчення. Без підготовки. Це теж можливо, коли всіх піднімають, формують народні військові організації і вони йдуть захищати кордони української держави від агресора».