«Тиха» вода

Мало не весь минулий тиждень над Західною Україною лили затяжні дощі. Від підйому води у річках постраждали декілька областей – чи не найбільше Чернівецька. Чимало біди негода наробила і на Прикарпатті. Як оговтуються люди після стихії, у скільки оцінюють збитки та чи чекати нового лиха?

Додому на човні

У вівторок дощ ішов тільки зранку, та й то не довго. Рівень води на той час в обох Бистрицях помітно спав, міст у Драгомирчанах, який стихія пошкодила раніше, відремонтували. «Репор­тер» подався у придністровські села, аби подивитися, якої шкоди стихія завдала людям.

Першою річкою на нашому шляху, яка помітно розлилася, була Ворона. Те, що у тиху пору було мілким струмком, зараз позаливало вулиці і позатоплювало людські обійстя. На узбіччі стоять бійці МНС, поруч – кілька місцевих, а позаду них – справжнє водне плесо. Тисменичанка пані Стефа бідкається: їй затопило город, а у міській раді сказали, що нічого відшкодовувати не будуть, тільки відремонтують дороги.

До переправи якраз під’їхав начальник Тисменицького районного відділу МНС Анатолій Букатка. «Ми від суботи тут, відколи перемило вулицю, – каже він. – Надаємо допомогу населенню». Тут до переправи підійшла старша жіночка з сумками, видно, що закуповувала у магазині воду та харчі. Бійці посадили її у човен – повезли додому.

Рушаємо далі – за Нижнівим добре видно, як сильно піднявся Дністер. Вода ще висока, але по замулених берегах неважко уявити – у порівнянні з тим, що було, вона вже добряче спала.

Далі на шляху – село Петрилів, воно у нашій області «плаває» при кожному паводку. У повітрі відчувається запах сирої глини, дороги мокрі, видно, що тут зовсім недавно стояла вода. Заходимо на чиєсь подвір’я – суцільна велика калабаня. Господиня, пані Марія, розказує, що вода почала прибувати у неділю по обіді, десь після сьомої вечора вони почали збирати курчат, виносити консерви з підвалу тощо. Жінка показує рукою на город – там у брудній воді вже загниває картопля.

Секретар сільської ради Петриліва Марія Клим розповідає: як почала прибувати вода, то розпочалась евакуація із зони підтоплення, у селі на цю частину кажуть «низ». «Евакуювали одиноких, вивозили жінок та дітей, майно та худобу, – каже пані Марія. – Відправляли переважно до родичів – на верх. На низу взагалі не було проїзду. Бійці МНС працювали на човнах».

«Та загалом все не так страшно, підтопило 58 обійсть і тільки одну хату, – продовжує секретар сільради. – А от з городами катастрофа, люди чогось безпечні зробилися, хоч і переживають, але все одно садять там. Зараз дехто ходить, питає, чи буде якась компенсація, а ми нічого не знаємо. Та й більшість вже навчені – застрахувалися. Приїздили нині представники страхової компанії, не знаю, чи оформляють щось, чи ні».

Пробуємо заїхати у найбільш затоплену частину села, так званий «низ». По дорогах розлилася вода. Просто з узбіччя місцеві хлопчаки та старші дядьки ловлять рибу. Проїхати далі неможливо, з того боку кричить якась бабця: «Там вода вище вашої машини, не пхайтеся!».

Та «найнижча» хата у селі, до якої таки зайшла вода, по цей бік калюжі. Іван Волошин, який живе тут разом із матір’ю, показує обійстя: на паркані сохне лінолеум, усі меблі з двох кімнат поскладені на купу, підлога в хаті геть мокра. «Як прибула вода, ми не евакуйовувалися, – аж надто спокійно каже чоловік. – Мати сиділа на горищі, а я на дивані перебув».

Посилений варіант

Негода підтопила не один район Прикарпаття. Серед пост­раждалих: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький райони, територія Яремчанської міської ради та Івано-Франківськ. На вівторок, за даними МНС, в області залишалися підтопленими 30 житлових будинків, 447 дворів, 1438 присадибних ділянок, 874 криниці та 1359,9 га сільськогосподарських угідь.

Усі підрозділи місцевого МНС були переведені на посилений варіант несення служби. До роботи залучили і пожежників, працівників річкового рятувального центру, гірського пошуково‑рятувального загону тощо.

Чого чекати

«У п’ятницю‑суботу, 3‑4 липня, вночі – без опадів, тільки вдень короткочасні дощі, – каже Тетяна Атаманюк, керівник відділу гідрометзабезпечення облас­ного центру гідрометеорології МНС України. – У принципі, сильних опадів ми не очікуємо, відповідно і вода в ріках піде на спад. Очікувалося, що після 4 липня дощі взагалі закінчаться, але зараз ситуація змінилася. На нас впливає циклон – це баричне поле з низьким атмосферним тиском, закидає нам вологі маси. Так само дощі будуть і від випаровування вологи з ґрунту».

Чого ж нам чекати протягом липня, наразі сказати складно. «Прогнозувати на місяць наперед – невдячна справа, – говорить Атаманюк. – У нас в кінці місяця випускаються довгостроковові місячні прогнози, але у порівнянні з нормою. Прогнозуємо не ми, а український Гідрометцентр. На червень нам зразу дали відомості – опадів буде 130‑150 % від норми. Випало більше. На липень ми цей прогноз ще не отримали».

Кажуть, дивуватися дощам нема чого – Івано-Франківщина вважається зливонебезпечним районом, а паводконебезпечною взагалі є протягом цілого року.
«Тим більше, все у природі має свою циклічність, – каже Тетяна Атаманюк. – Зараз прийшов цикл, коли буде більша кількість опадів, а відповідно – дощові паводки».

Будьмо готові.