СВІЖЕ:

Ті, що ховаються

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

Випадково на цей табір не натрапиш. Він надійно заховався на вулиці Тролейбусній, неподалік депо, у хащах біля ґрунтової дороги. Помітили ми його з вікна потяга – колія пролягає зовсім недалеко.

Що тут живуть саме цигани, нам розказали люди, які працюють неподалік – на новобудовах. Розповідають, що у цьому районі роми поселилися вже давно, спочатку жили у якомусь будиночку, та рік тому там сталася пожежа й нібито навіть хтось із них згорів. Решта перебралися у хащі. Живуть з того, що збирають метал. Люди кажуть, не гребують і поцупити дещо. Чи багато того заробітку, не знають, та інколи до табору під’їжджає таксі.


…Іти до циганів, м’яко кажучи, страшнувато. Стежина серед чагар­ників – як мінне поле. Здається, чітко визначеного місця під туалет тут не існує. Кілька кроків – і перед нами невелика галявина. Десь зо п’ять шалашів – з дощок, картону, клейонок та килимів. На двох натягнутих між деревами шнурках сохне одяг. Збоку – колом сидять чоловіки, щось святкують. Дві жінки готують їжу. А на фоні цієї сірості дуже яскрава пляма – величезний рожевий слон на даху однієї з халуп.

На прихід незваних гостей чоловіки реагують одразу. Кілька підривається зі своїх місць і прямують до нас. Не треба бути експертом, аби побачити, що вони вже добряче напідпитку. У голові одне питання – тікати вже чи ще трохи почекати?

Обережно питаємо, чи згодні розказати про своє життя. Чому б і ні? – вони явно у доброму гуморі. Але спочатку запитують самі: як дізналися про табір і чи ми не з міліції. Запевняємо, що табір побачили з вікна потяга, а другою відповіддю стало журналістське посвідчення.


Говорити взявся циган, який назвався Аркадієм. «Ви главне не бійтеся, не трясіться, – заспокоював той. – От та жінка – наша тьотя Лєна, у неї 11 дітей, двоє сидять по тюрмах, один помирає – в больниці на Матейка лежить. Йому було 25 років вчора, то ми святкували, а нині похмеляємося». Циган розповідає, що саме в цьому місці вони живуть уже три роки, а в цьому районі міста – цілих вісім. «Постійно тут мешкають лише семеро, – каже Аркадій. – А ми заїжджі. От сезон почався – хрінь підемо копати».

Зараз їх у таборі – двадцять. Що то за «хрінь», так і лишилося незрозумілим. Бо далі вони всі на купу заговорили про те, як шукають метал. «Я навіть не желаю врагові свому того чи псови», – жаліється Аркадій. Інші підхоплюють: «Ми робимо тяжко, гірко».

Підходять ще. Серед «новоприбулих» молода дівчина та хлопчик. З порозкидуваних по табору іграшок видається, що тут є й інші діти. Але Аркадій категорично заперечує: «Тут нема малих дітей. От йому – 14, а є ще один – на рік молодший. Але вони ся попрошаєм не займають».

Дівчина обмовляється, що є ще й дворічна дитина, але швидко замовкає.


Про що готові говорити – так це про побут у таборі. Кажуть, збирають метал, але запитання, куди здають, – ігнорують. Де миються і перуть? – у річці, але ще у місті є й сауни, і бані. Де зимують? – тут. «Ми цигани до морозу привикли, у нас то в крові». Що їдять? – а що сестри приготують. От, сьогодні на вечерю голубці – циган демонструє новесеньку наповнену сковорідку. «Бачите, у нас навіть палатка нормальна є, – показує Аркадій на старезний одномісний намет, розкладений збоку. – Там живе барон. Чого барон, бо він смотрящій. Ви фільм «Кармеліта» не дивилися?».

Молодий худорлявий чоловік, якого назвали бароном, застілля не покидає. Зауважуємо, що у всіх тутешніх чоловіків на руках шрами. «То у нас такий закон, напівциганський, – пояснює Вадим, який перед тим не забув наголосити, що він недавно із в’язниці. – Як сам себе не жалієш, то чого других жаліти. Ми цигани, у нас то в крові. Нами чорт балує, отой Йошко».

Заходимо на слизьке – питаємо про крадіжки. Море обурення. «Ото городи тут є людські, ми їх охраняємо, – запевняє циган, що назвався Омеляном. – Вам казали, що ми крадемо? Вони не знають, крадуть ваші українці, а на нас спихують. А знаєте чого? Бо вони бачать, що цигани ходять взад-вперед, а потім кажуть, хто краде? – цигани. Та зі мною случай був такий – я шостого числа ймив вора, який крав з кишені діда старого гроші. Я його тако злапав і кажу – верни то діло. Ми нігде не крадемо. Не було жалоб ніколи, скільки ми тут вже працюємо. Тут наші навіть поховані». Тут – це на Тролебусній? «Так», – кажуть одні. «Ні, на Чукалівці!» – перекрикують інші.

За той час біля нас зібрався чи не весь табір. Кожного цікавить, а де ж то буде. Хтось хоче, аби його по телевізору показали. А от Вадим, аби передали по радіо «Сяйво», його у тюрмі слухають, «аби ті хлопці, з якими я сидів, почули, як я живу бідно».

Врешті ці розпитування циганам набридають. І Омелян пропонує своїм випити, має тост. «Я хочу випити за івано-франківського мера, – урочисто проголошує він. – Як його фамілія, Анушкевичус? А раньше хто був, Шкутяк? Тоді нам було гірше – веде він далі. – Тож я хочу випити за Віктора Анушкевичуса. Аби Бог дав йому здоров’я, бо він нормальна людина, відколи він прийшов, відтоді нас так не трогають. Так і напишіть – закарпатські цигани за вашого мера».

Аби врешті покинути табір, нам знадобилося хвилин із п’ятнадцять, роми не охоче прощалися з такою розвагою. А ще старший циган переконливо рекомендував не публікувати фотографії, на яких цигани п’ють. Хвилин десять говорив про це. А Вадим додав: «Тільки дивіться за собою, будьте обережні. Бо я характера такого. Зека буває що переклинює».

Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

ворожа атака
атака
шахед
ОСТАННІ НОВИНИ
поліція
У Ямниці потяг зіткнувся з авто, а поліцейські, які їхали на виклик потрапили в ДТП в Угринові
ворожа атака
росіяни атакували Бурштин: у місті перевіряють пошкодження будинків
лук 6
Прикарпатці вибороли золото та бронзу на всеукраїнському турнірі «Незламний постріл» у Львові
атака
У Львові через російську атаку загинули двоє людей, ще четверо постраждали
шахед
Ворог атакував Прикарпаття безпілотниками та ракетами
світло іф
На Прикарпатті 20 листопада вводять графіки вимкнень світла через російську атаку (ОНОВЛЕНО)
захисники загиблі
Прикарпаття втратило ще двох захисників — Василя Процюка та Володимира Олеськіва
пошуки чоловіка-рятувальники
Зниклий у Карпатах турист із Дніпра йшов у гори не сам — до пошуків долучили рятувальників із Закарпаття
надвірна-рубка дерев
У Ланчинському лісництві незаконно вирубали понад 440 дерев - збитки перевищили 6,1 млн грн
автопробіг вдячні ЗСУ
У Франківську дружини військових організовують автопробіг до Дня ЗСУ
олена мордік
Ветеранка з Прикарпаття Олена Мордік здобула золото зі стрільби з лука на всеукраїнських «Іграх Нескорених»
дтп, аварія
У Франківську п'яний водій вчинив ДТП за участю шести автомобілів
Прокрутка до верху